Філософська концепція часу та простору Жерара Грізе в спектральній музиці ХХ століття

Жадик, Ірина Сергіївна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

dc.contributor.author	Жадик, Ірина Сергіївна
dc.date.accessioned	2024-07-17T10:03:40Z
dc.date.available	2024-07-17T10:03:40Z
dc.date.issued	2024
dc.identifier.citation	Жадик І. С. Філософська концепція часу та простору Жерара Грізе в спектральній музиці ХХ століття // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 2. С. 291–297.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5604
dc.description	The purpose of the article is to reveal the main G. Grisey’s concepts regarding spectral composition in the 20th century. The research methodology consists in the use of methods of analysis and synthesis of the works by G. Grisey on the spectral method in the music of the 20th century. Source science and system approaches were used to study interrelated elements in the characteristics of the spectral method in the works by G. Grisey. The scientific novelty of the work consists in the generalisation of the results of studying the spectral method in author's music with the effects of specific sound spectra: attack and decay of sound; beats as prototypes of the rhythmic component; filtering and phase distortion as prototypes of the melodic component; intensity when adjusting the volume. It is noted that the results of the synthesis become the sound of an artificially produced musical space with different conditions for the existence of a natural sound structure in it. In such music, the concepts of time and space are inseparable. Time organises events in acoustic space. The space-time paradigm is multidimensional. It is based on the principle of organisational unity from the level of micro to macro space. Conclusions. The conceptual approaches of space-time in the works of the composer of the French spectral school G. Grisey are analysed. The composer noted that the appeal to the liminal – threshold concept of time and space of spectralism is based on natural and physiological processes. In the treatise of G. Grisey "Tempus ex machina" and his composition of the same name, the philosophical significance of the coordinate axis of the system is substantiated. For this, it was necessary to draw a parallel with Moll's theory of information, the natural-scientific law of Weber-Fechner. The technologies of mastering the intra-sound space in spectralism lead to a new sound concept – sound as a phenomenon of life. Switching plans from the internal composition of sound to external factors, the transition from microphonic to macrophonic space allows us to assert that sound is capable of life and death, when the starting point of understanding time in music is its relativisation as a rejection of absolute meaning. This is actually the conceptual basis in the work of G. Grisey, as one of the concepts of musical time in the compositions of the second half of the 20th century. They are characterised by a high degree of subjectivity of temporary sensations.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета статті – розкрити основні концепції Ж. Грізе щодо спектральної композиції у ХХ столітті. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу і синтезу робіт Ж. Грізе про спектральний метод в музиці ХХ століття. Використано джерелознавчий і системний підходи для вивчення взаємопов’язаних елементів при характеристиці спектрального методу у роботах Ж. Грізе. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні результатів вивчення спектрального методу в авторській музиці із впливами конкретних звукових спектрів: атаки і загасання звуку; биття як прообразів ритмічної складової; фільтрації і фазові спотворення як прообразів мелодійної складової; інтенсивності при організації гучності. Зазначено, що результатами синтезу стає звучання штучно виробленого музичного простору з різними умовами існування в ньому природної структури звуку. У такій музиці поняття часу і простору нероздільні. Час організує події в акустичному просторі. Просторово-часова парадигма багатовимірна. В її основі є принцип організаційної єдності від рівня мікро- до макропростору. Висновки. Проаналізовано концептуальні підходи часопростору у роботах композитора французької спектральної школи Ж. Грізе. Композитор зазначив, що звернення до лимінальної – порогової концепції часу і простору спектралізму спирається на природно-фізіологічні процеси. У трактаті Ж. Грізе «Tempus ex machina» і його однойменній композиції обґрунтовано філософське значення вісі координат системи. Для цього знадобилося проведення паралелі з теорією інформації Молля, природничо-науковим законом Вебера- Фехнера. Технології освоєння внутрішньо-звукового простору в спектралізмі призводять до нового звукового концепту – звуку як феномену життя. Перемикання планів з внутрішнього складу звуку на зовнішні чинники, перехід від мікрофонічного до макрофонічного простору дозволяють стверджувати, що звук здатний до життя і смерті, коли відправною точкою розуміння часу в музиці є його релятивізація як відмова від абсолютного значення. Це власне і є концептуальною основою в роботі Ж. Грізе, як одна із концепцій музичного часу в композиціях другої половини ХХ століття. Вони характеризуються високою долею суб'єктивізму тимчасових відчуттів.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	нова музика	uk_UA
dc.subject	спектральна школа	uk_UA
dc.subject	феномен звуку	uk_UA
dc.subject	Жерар Грізе	uk_UA
dc.subject	внутрішня переживаюча свідомість	uk_UA
dc.subject	Фур’є	uk_UA
dc.subject	простір та час	uk_UA
dc.subject	філософія часу	uk_UA
dc.subject	фрактальна геометрія	uk_UA
dc.subject	«Tempus ex machina»	uk_UA
dc.title	Філософська концепція часу та простору Жерара Грізе в спектральній музиці ХХ століття	uk_UA
dc.title.alternative	Philosophical Concept of Time and Space in Spectral Music of the Twentieth Century of Gérard Grisey	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA