Розвиток художньо-промислового мистецтва України першої третини ХХ століття

Abstract

Метою статті є дослідження розвитку художньо-промислового мистецтва України першої третини ХХ століття, зосереджене на основних досягненнях, стилях, видатних представниках та їхньому внеску, а також на впливі цього періоду на подальший розвиток українського мистецтва. Методи дослідження. Дослідження побудоване на використанні історико-генетичного методу, компаративного методу дослідження і методу мистецтвознавчого аналізу. Ці методи разом забезпечили комплексний підхід до вивчення художньо-промислового мистецтва України, забезпечили дослідження його особливостей та значення в контексті національної та світової культурної спадщини. Наукова новизна. Детально досліджено синтез традиційних народних ремесел з модерністськими та конструктивістськими течіями, виявляючи нові форми та стилістичні рішення, що виникли внаслідок цієї взаємодії. Особлива увага приділена адаптації західноєвропейських мистецьких тенденцій до українських культурних умов. У статті представлено нові факти та інтерпретації щодо творчості таких видатних митців, як Казимир Малевич, Олександр Богомазов, Василь Єрмилов, Ганна Собачко-Шостак та Олександра Екстер. Виявлено їхній індивідуальний внесок у розвиток художньо-промислового мистецтва та вплив на майбутні покоління українських і світових митців. Висновки. Художньо-промислове мистецтво першої третини ХХ століття не лише збагачувало культурне життя країни, але й сприяло економічному розвитку, підвищуючи рівень життя населення та зміцнюючи економічні зв’язки України з іншими країнами. Запропоновано новий погляд на розвиток художньо-промислового мистецтва України першої третини ХХ століття, що включає комплексний аналіз соціально-політичних, культурних та економічних факторів, які вплинули на цей процес. Виявлені нові дані та інтерпретації розширюють розуміння ролі та значення цього мистецтва в українській та світовій культурній спадщині.