dc.contributor.author |
Федорків, Оксана Петрівна |
|
dc.contributor.author |
Касьяненко, Кароліна Михайлівна |
|
dc.contributor.author |
Бойко, Валерія Андріївна |
|
dc.date.accessioned |
2024-12-09T14:04:18Z |
|
dc.date.available |
2024-12-09T14:04:18Z |
|
dc.date.issued |
2024 |
|
dc.identifier.citation |
Федорків О. П., Касьяненко К. М., Бойко В. А. Аналіз культурних наративів у витворах мистецтва для дослідження українсько-російських відносин // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 3. С. 46–52. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5711 |
|
dc.description |
The article is devoted to the consideration of cultural narratives in works of art as a reflection of the nature of
Ukrainian-Russian relations. The purpose of the article is to analyse the cultural narratives presented in works of art
during the war, from the perspective of studying Ukrainian-Russian relations. The research methodology includes a
qualitative analysis of works of art created during the war, using methods of content analysis and semiotic analysis. The
research used the method of narrative analysis to reveal subjective ideas about the given problem. The presented factual
information is analysed in the explicit content of the narrative. Content-oriented analysis is aimed at clarifying the
implicit content: meaning and significance, manifestations of certain motives, features of the formulation of the
narrative, its meaningful changes. Formal analysis consists in clarifying the structure of narratives, the sequence of
changes, their relationship with the temporal axis, complexity and interconnectedness; feelings and images reflected in
works of art. Semiotic analysis is used to study works of art, the meanings embedded in them in view of the change in
the socio-political situation (from annexation to full-scale invasion). Scientific novelty. Its use, along with the
traditional one, creates a new path for the development of conceptual art, which is now relevant, since it allows not only
to restore one‘s identity on the basis of ancient cultural traditions, but also to form a new awareness of oneself in the
world space. Conclusions. As a result of the study, it was found that the pro-Russian narratives that existed in the
cultural space of Ukraine before 2014 have disappeared, and pro-Ukrainian ones are being promoted more actively,
which indicates an awareness of their identity and a desire for national independence. A rather dramatic change can be
traced in relation to Russian culture, which is recognised as imposed from the outside and implanted over the centuries
by force. Subsequent research involves systematisation and analysis of modern symbolism that arose during a full-scale
war and evokes lasting associations. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Стаття присвячена розгляду культурних наративів у витворах мистецтва як відображення характеру
українсько-російських відносин. Мета статті – проаналізувати культурні наративи, представлені у витворах
мистецтва часів війни, з позицій дослідження українсько-російських відносин. Методологія дослідження
включає якісний аналіз витворів мистецтва, створених під час війни, з використанням методів контент-аналізу
та семіотичного аналізу. У дослідженні використаний метод наративного аналізу для виявлення суб'єктивних
уявлень про задану проблему. У явному змісті наратива проаналізовано представлену фактичну інформацію.
Контент-орієнтований аналіз спрямований на прояснення імпліцитного змісту: сенсу та значення, прояви тих
чи інших мотивів, особливостей формулювання наративу, його змістовні зміни. Формальний аналіз полягає в
проясненні структури наративів, послідовності змін, їх співвідношенні з тимчасовою віссю, складності та
пов'язаності між собою; почуттів та образів, що знайшли відображення в мистецьких творах. Семіотичний
аналіз використаний для дослідження творів мистецтва, закладених у них смислів з огляду на зміну соціально-політичної ситуації (від анексії до повномасштабного вторгнення). Наукова новизна. Її використання поряд з
традиційною створює новий шлях розвитку концептуального мистецтва, що наразі є актуальним, оскільки
дозволяє не тільки відновлювати свою ідентичність на основі давніх культурних традицій, але й формувати
нове усвідомлення самих себе у світовому просторі. Висновки. В результаті дослідження встановлено, що
наявні проросійські наративи в культурному просторі України до 2014 р. зникли, натомість більш активно
просуваються проукраїнські, що говорить про усвідомлення своєї ідентичності та прагнення до національної
незалежності. Досить кардинальна зміна простежується стосовно російської культури, що визнається як
нав‘язана зовні та насаджувана протягом століть насильницьким шляхом. Подальші дослідження передбачають
систематизацію та аналіз сучасної символіки, що виникла під час повномасштабної війни та викликає стійкі
асоціації. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
культурні стереотипи |
uk_UA |
dc.subject |
національна ідентичність |
uk_UA |
dc.subject |
міжкультурне спілкування |
uk_UA |
dc.subject |
мистецтво |
uk_UA |
dc.subject |
соціокультурний аналіз |
uk_UA |
dc.title |
Аналіз культурних наративів у витворах мистецтва для дослідження українсько-російських відносин |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Analysis of Cultural Narratives in Works of Art for the Study of Ukrainian-Russian Relations |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |