Короткий опис(реферат):
The purpose of the article is to research the saving function implemented by the personnels of the visual arts
museums during the Second World War on the territory of Ukraine and of the Western European countries, research the
actions of the museum workers seen as sociocultural projects from a scientific point of view. The research
methodology lies in the application of historical methods due to which the origin and the development of historical
processes and events are being explored in their chronological order with the scope of finding out the historical
connections and patterns by means of a modern analysis of how the museum workers fulfilled their positions' tasks
during the war. Empirical and theoretical methods are being used. Such methodological research allows the explorers to
analyse the ways of the task fulfilment aimed at saving as the main function of all the activities carried out by European
art museums during the wars in the twentieth century. The scientific novelty is in a new generalising scientific view on
the fulfilment of their positions' tasks by museum workers and military men of a specially founded unit whose goal was
to save the museum objects of the world's art heritage under the threat of illegal deeds of the aggressor country.
Conclusions. The sociocultural planning of the activities of the European museums' workers used the stereotyped
marketing methods aimed at the implementation of saving as the main function. It is necessary to point out that, due to
full-scale hostilities on the European territory, the priority function the museums workers wanted to implement was
saving and evacuation of museum collections from the hostilities area, as well as conservation works. After the
evacuation and restoration in a safe area, the museum personnels, when it was possible, focused their attention on the
function of the art works' exhibition.
Суть розробки, основні результати:
Мета роботи – дослідження реалізації зберігаючої функції персоналами музеїв образотворчого мистецтва
під час Другої світової війни на території України та в західноєвропейських країнах, дослідження дій
працівників художніх музеїв з наукового погляду як соціокультурних проєктів. Методологія дослідження
полягає в застосуванні історичного методу, завдяки якому досліджено формування та розвиток історичних
процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення історичних зв‘язків та закономірностей при
сучасному аналізі виконання посадових обов‘язків музейними працівниками під час війни. Також застосовано
емпіричний та теоретичний метод. Такий методологічний підхід дав змогу проаналізувати шляхи виконання
завдань при реалізації зберігаючої функції як основної в мистецьких музеях Європи під час війн у ХХ столітті.
Наукова новизна полягає в новому, узагальненому науковому погляді на виконання посадових обов‘язків
музейними працівниками та військовослужбовцями спеціально створених підрозділів, що мали на меті
здійснити порятунок музейних предметів світової мистецької спадщини перед загрозою незаконних дій країни-агресора. Висновки. Соціокультурне проєктування роботи персоналу музейних закладів Європи під час Другої
світової війни відповідало стереотипним маркетинговим підходам, спрямованим на виконання основних
функцій у діяльності музейних закладів. Слід зазначити, що за обставин масштабних бойових дій на території
Європи першочерговою функцією, що її прагнули виконати музейні працівники, була зберігаюча функція, спрямована на евакуацію музейних колекцій із зони бойових дій, а також на консерваційну роботу. Після
евакуації та реставраційних робіт у зоні безпеки персонали музейних закладів, у разі можливості,
зосереджували увагу на виконанні функції експонування творів мистецтва.