Короткий опис(реферат):
Мета дослідження – виявлення образно-семантичної та символічної специфіки трактування тембральності
«хвиль Мартено» у музиці французького авангардного кінематографу першої половини ХХ століття, в тому
числі й у творчості А. Онеґґера. Методологія дослідження. Суттєвими для цієї роботи виявилися культурно історичний, міждисциплінарний історико-культурологічний, а також аналітико-музикознавчий методи.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше введено в мистецтвознавчій обіг матеріали щодо
кіномузики А. Онеґґера та її тембральної специфіки, позначеної зверненням до семантико-виразних
особливостей «хвиль Мартено». Висновки. На зламі ХІХ–ХХ століть, у результаті стрімкого науково технічного прогресу на авансцену світової культури виходить мистецтво кіно. Єдність кінематографа та музики
посилюється виникненням у 1926-1927 роках звукового кіно, у якому музика фіксується на ту саму плівку, що й
зображення. Органічним в цьому процесі стає використання електричних музичних інструментів, в тому числі
й «хвиль Мартено». Завдяки своєму незвичному тембру вони набули змістовного статусу втілення
«матеріалізації нематеріального». Світ галюцинацій і сновидінь, містичних духовних одкровень і незвичайних
природних явищ – таким був діапазон образів, які передавали за допомогою даного інструмента в кіномузиці
Франції 1930-х-1940-х років. Найбільш плідно в цій сфері в названий період працював А. Онеґґер, чий творчий
доробок налічує більше сорока саундтреків, у тому числі з використанням «хвиль Мартено». Одними із перших
фільмів, в яких застосовується виразна тембральність цього інструменту, стали науково-фантастична
кінострічка «Кінець світу» (1931) режисера А. Ґанса, а також анімаційний кінотвір «Ідея» (1934) режисера
Б. Бартоша та художника Ф. Мазереля. У музичному супроводі цих фільмів тембральність «хвиль Мартено»
посідає чи не найвагоміше місце, розкриваючи зв‘язок інструмента зі сферою Сакрального і Космічного та
духовно-стильовими пошуками європейської культури модерну.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the study is to reveal the figurative, semantic and symbolic specificity of the interpretation of the
timbre of "Martenaut waves" in the music of the French avant-garde cinematography of the first half of the 20th
century, including in the work of A. Honegger. Research methodology. Cultural-historical, interdisciplinary historical cultural, as well as analytical-musicological methods were essential for this work. The scientific novelty of the work
lies in the fact that it introduces for the first time into the circulation of art historians the materials related to the film
music of A. Honegger and its timbral specificity, marked by an appeal to the semantic and expressive features of the
"Martenaut waves". Conclusions. At the turn of the 19th and 20th centuries, as a result of rapid scientific and technical
progress, cinematography came to the forefront of world art. The unity of cinematography as a synthetic art and music
is strengthened by the emergence of sound cinema in 1926-1927, in which music is recorded on the same film as the image. The use of electric musical instruments, including "Martenaut waves", becomes organic in this process. Thanks
to their unusual timbre, they acquired the meaningful status of the embodiment of "the materialisation of the
intangible." The world of hallucinations and dreams, mystical spiritual revelations and unusual natural phenomena –
such was the range of images that were conveyed with the help of this instrument in French film music of the 1930s and
1940s. A. Honegger worked most fruitfully in this field during the mentioned period, whose creative output includes
more than forty soundtracks, including those using "Martenaut waves". One of the first films in which the expressive
timbre of this instrument is used was the science fiction film "The End of the World" (1931) directed by A. Gans, as
well as the animated film "Idea" (1934) directed by B. Bartosh and artist F. Mazerel. In the musical accompaniment of
these films, the timbre of the "Martenaut waves" occupies almost the most important place, revealing the connection of
the instrument with the sphere of the Sacred and the Cosmic and the spiritual and stylistic searches of European modern
culture.
Keyw