Короткий опис(реферат):
Мета роботи. У дослідженні проаналізовано ребрендингову політику народно-хорового мистецтва в
ХХІ столітті та визначено нові підходи до його збереження і популяризації в умовах глобалізації та стрімкого
розвитку інформаційних технологій. Методологія дослідження передбачає поєднання емпіричного
(спостереження, збір даних, інтерв‘ювання), системного та аналітичного методів, які дали можливість виявити
провідні тенденції оновлення підходів промоції українського народно-хорового мистецтва у ХХІ столітті.
Наукова новизна. Уперше в українському музикознавстві досліджується ребрендинг як новий підхід до
збереження й популяризації народно-хорового мистецтва в умовах глобалізації та розвитку інформаційних
технологій. Ребрендингова політика виступає ключовим інструментом для актуалізації фольклорного типу
музикування, підвищення інтересу до традиційної культури та інтеграції народно-хорового мистецтва в
сучасний культурний простір. Висновки. Ребрендинг народно-хорового мистецтва є необхідним для його
функціонування в сучасних умовах та залучення нової аудиторії, передусім молодіжної. Створення
мультимедійних проєктів та використання соціальних мереж робить народно-хорове мистецтво більш
доступним і привабливим. Інтеграція елементів інших культур у виступи народно-хорових колективів сприяє
оновленню його формату та культурній інтеграції, зберігаючи при цьому автентичність українського
мистецтва. Театралізація виступів, використання традиційних українських костюмів, сценографії та хореографії
підвищує емоційний вплив на глядача, формуючи сучасний образ української народної пісні. Ребрендинг
допомагає народно-хоровим колективам не лише зробити фольклор одним із провідних музичних трендів в
Україні, а й вийти на міжнародний рівень, сприяючи міжкультурній комунікації та популяризації українського
мистецтва за її межами.
Суть розробки, основні результати:
Purpose of the work. The study analyses the rebranding policy of folk choral art in the 21st century and identifies
new approaches to its preservation and popularisation in the context of globalisation and the rapid development of
information technologies. Research methodology involves the combination of empirical methods (observation, data
collection, interviewing), systematic and analytical methods, which allowed for identifying the leading trends in
updating approaches to promoting Ukrainian folk choral art in the 21st century. Scientific novelty. For the first time in
Ukrainian musicology, rebranding is being explored as a new approach to the preservation and popularisation of folk
choral art in the conditions of globalisation and the development of information technologies. Rebranding policy acts as
a key tool for revitalising the folk music tradition, increasing interest in traditional culture, and integrating folk choral
art into the modern cultural space. Conclusions. Rebranding of folk choral art is essential for its functioning in modern
conditions and for attracting new audiences, especially young people. The creation of multimedia projects and the use
of social networks make folk choral art more accessible and appealing. The integration of elements from other cultures
into folk choral performances contributes to updating its format and cultural integration while preserving the
authenticity of Ukrainian art. The theatricalisation of performances, the use of traditional Ukrainian costumes,
scenography, and choreography enhance the emotional impact on the audience, shaping a modern image of the
Ukrainian folk song. Rebranding helps folk choral groups not only make folklore one of the leading musical trends in Ukraine but also reach an international level, fostering intercultural communication and promoting Ukrainian art
abroad.