dc.description |
Мета статті – встановити дизайнерсько-художні засоби формування культурно-мистецького контексту
сучасного антропогенного простору. Методологія дослідження передбачала застосування методів синтезу та
аналізу із залученням міждисциплінарних зв‘язків (архітектура, мистецтвознавство, культурологія, психологія,
дизайн), що дало змогу опрацювати наявний теоретичний і практичний досвід з теми статті; метод
теоретичного узагальнення використано для формулювання висновків щодо окресленої проблеми. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній актуалізовано питання ролі візуально-пластичної мови дизайну у формуванні комунікативно-культурного змісту антропогенного середовища. Висновки. Зі зміною
соціокультурних, політико-економічних умов змінюються і вимоги людей до середовища їх перебування.Дизайнерсько-художні прийоми дають змогу динамічно скоригувати візуальний контекст простору, модернізувати його. Візуально-пластична мова дизайну сучасного антропогенного середовища представлена в художньо прикрашених нерухомих і рухомих об‘єктах, їх частинах, що додають йому характеру та індивідуальності, викликають певні емоції в людей, які взаємодіють з таким простором. Формуванню нового візуального контексту середовища сприяє наявність у ньому муралів, графіті, вуличних трафаретів, стикер-арту, аерозольного мистецтва, постерів, фотошпалер, в‘язаного графіті, мозаїк, світлодіодного мистецтва, медіафасадів, скульптур, відеомапінгу, 3D-зображень та ін. Несистемне, хаотичне формування візуального контексту простору може порушити його художню цілісність. Варто враховувати місце розташування об‘єкта, його роль у загальній структурі середовища, архітектурно-історичний чи етнічний контекст. |
uk_UA |