Репрезентація української культурної ідентичності в туристичних топосах Наддніпрянщини у ІІ половині XIX століття

Abstract

Дисертаційна праця присвячена виявленню, узагальненню та систематизації процесів розвитку туристичних топосів Наддніпрянщини в контексті їх репрезентації, проявів та ролі в становленні культурної ідентичності в ІІ половині ХІХ століття. Саме цей період характеризується комплексними соціокультурними трансформаціями, які призвели не лише до дестинаційного окреслення сучасної туристичної галузі, але й до проявлення того культурного простору, що постав важливим фактором еволюції та конституювання модерної української ідентичності. У науковій роботі представлено результати всебічного вивчення та аналізу феномену туристичних топосів як впливового інструменту утвердження української національної ідеї, актуалізації та популяризації української історико-культурної спадщини, виховання нових поколінь на ідеях утвердження власної самостійності, патріотизму й культурної ідентичності. Цей напрям культурологічних досліджень не був предметом ґрунтовного вивчення науковців, хоча має суттєвий концептуальний, прикладний, стимулюючий потенціал для відновлення, розвитку, виведення на новий рівень, набуття загальнодержавного та міжнародного впізнавання і популярності як уже усталених, так і маловідомих туристичних топосів України.