Короткий опис(реферат):
The study aimed to explore the role of digital technologies in preserving cultural heritage in conflict
zones, ensuring the safety of historical and cultural identity amid warfare. The study examined the risks and digital
solutions for preserving both tangible and intangible legacies during armed conflicts. Challenges arising from
unstable environments, scarce technical resources, and disrupted infrastructure that hinder the use of methods
such as 3D scanning, remote sensing, and digital modelling to document and reconstruct damaged sites were
addressed. Ethical concerns regarding ownership and informed consent were evaluated alongside logistical issues
resulting from geopolitical constraints and fragmented collaboration among local communities, governments, and
international agencies. Case studies from Syria, Afghanistan, Mali, and Ukraine illustrated the application of digital
tools for heritage documentation and recovery under adverse conditions. Technological innovations, including
blockchain-based provenance tracking, edge computing for local data processing, decentralised storage networks,
and AI-assisted predictive risk mapping, were discussed as strategies to secure and maintain digital records. The
findings demonstrated that despite technical and geopolitical barriers, local stakeholders have demonstrated
remarkable adaptability by using low-cost, open-source tools to continue documentation efforts. Community
engagement emerged as a key enabler in digital preservation, with grassroots initiatives often leading data
collection and storytelling. International partnerships were most effective, when they supported, not supplanted,
local agency. Additionally, respondents emphasised the urgent need for sustainable digital infrastructure and
culturally sensitive data governance models. The study also considered relevant international legal frameworks
that supported proactive preservation efforts. Lastly, it advocated for integrated digital approaches that combined
technological advances with community participation to protect cultural assets and support recovery efforts in
conflict-affected regions, ensuring their enduring preservation
Суть розробки, основні результати:
Метою дослідження було вивчення ролі цифрових технологій у збереженні культурної
спадщини в зонах конфліктів, забезпечення безпеки історичної та культурної ідентичності в умовах
воєнних дій. У дослідженні проаналізовано ризики та цифрові рішення для збереження як матеріальної,
так і нематеріальної спадщини під час збройних конфліктів. Були розглянуті виклики, що виникають через
нестабільне середовище, обмежені технічні ресурси та зруйновану інфраструктуру, які перешкоджають
використанню таких методів, як 3D-сканування, дистанційне зондування та цифрове моделювання для
документування та реконструкції пошкоджених об’єктів. Етичні проблеми, пов’язані з правом власності
та інформованою згодою, оцінювалися разом з логістичними питаннями, що виникають внаслідок
геополітичних обмежень і фрагментарної співпраці між місцевими громадами, урядами та міжнародними
організаціями. Тематичні дослідження з Сирії, Афганістану, Малі та України проілюстрували застосування
цифрових інструментів для документування та відновлення спадщини в несприятливих умовах.
Технологічні інновації, зокрема відстеження походження на основі блокчейну, периферійні обчислення
для локальної обробки даних, децентралізовані мережі зберігання та прогнозне картування ризиків за
допомогою штучного інтелекту, обговорювалися як стратегії захисту та збереження цифрових записів.
Результати дослідження показали, що, незважаючи на технічні та геополітичні бар’єри, місцеві зацікавлені
сторони продемонстрували неабияку адаптивність, використовуючи недорогі інструменти з відкритим
вихідним кодом для продовження зусиль із документування. Залучення громад виявилося ключовим
фактором у збереженні цифрової спадщини, причому низові ініціативи часто очолювали збір даних
і
розповідь історій. Міжнародні партнерства були найефективнішими, коли вони підтримували, а не
підміняли місцеві організації. Крім того, респонденти наголосили на нагальній потребі у створенні сталої
цифрової інфраструктури та моделей управління даними з урахуванням культурних особливостей. У
дослідженні також розглянуто відповідні міжнародні правові рамки, які підтримують проактивні зусилля
зі збереження даних. Насамкінець, воно закликає до інтегрованих цифрових підходів, які поєднують
технологічні досягнення з участю громадськості для захисту культурних цінностей і підтримки зусиль з
відновлення в регіонах, що постраждали від конфлікту, забезпечуючи їхнє тривале збереження