Короткий опис(реферат):
In the contemporary world, armed conflicts pose a threat not only to human lives, but also to cultural
heritage, which serves as crucial evidence of the history and identity of nations. Research into the potential of
blockchain technology draws attention to its capabilities in preserving evidence of cultural heritage and crimes
committed against it during military conflicts, particularly in the context of the Russian-Ukrainian war. This study
aimed to analyse the use of blockchain technology for documenting crimes against cultural heritage, focusing on
its potential for long-term preservation, authentication of digital evidence, ensuring open access to records, and
supporting digital memory at a national level. The research methodology combined general scientific methods –
analysis, synthesis, abstraction, logical exposition, and generalisation – with specialised research methods,
including bibliographic analysis, content analysis, and critical approaches. Blockchain is a distributed ledger
(or database) composed of a chain of blocks, each containing specific information. The potential of blockchain
technology can be harnessed to document crimes against cultural heritage, particularly in the context of the
Russian-Ukrainian war. This involved: preserving digital evidence of crimes, creating a register of lost heritage,
decentralising archival data, securing international recognition of facts of criminal destruction, and facilitating
crowdfunding and funding for restoration. Existing blockchain initiatives, such as Salsal, Monuverse, and Ukraine
DAO, by transforming cultural heritage into an interactive digital resource, can become tools for documenting
criminal damage, preserving memory, countering illicit trafficking of artefacts, and establishing a novel form of
resilient digital documentation in wartime. The practical significance of the research lies in the use of blockchain
for preserving the heritage of Ukraine and other countries experiencing cultural losses due to war. This is crucial
for ensuring digital memory, transparency, and the legal reliability of information for subsequent legal prosecution
and historical accountability for crimes against heritage in Ukraine
Суть розробки, основні результати:
У сучасному світі збройні конфлікти загрожують не лише людським життям, а й культурній
спадщині, яка є ключовим свідченням історії та ідентичності народів. Дослідження, визначення та
обґрунтування можливостей технології блокчейну привертає увагу до її можливостей у збереженні
доказів культурної спадщини та злочинів проти неї в умовах військових протистоянь, зокрема
російсько-української війни. Мета дослідження – проаналізувати можливості використання
технології блокчейн для документування злочинів проти культурної спадщини, зокрема в контексті
довготривалого збереження, автентифікації цифрових свідчень, забезпечення відкритого доступу до
них та підтримки цифрової пам’яті національного рівня. Методологія дослідження ґрунтувалася на
поєднанні загальнонаукових – аналізу, синтезу, абстрагування, логічного викладу, узагальнення, та
спеціальних методів дослідження – бібліографічного, контент-аналізу, критичного підходу. Блокчейн – це розподілений реєстр (або база даних), яка складається з ланцюжка блоків, які містять певну
інформацію. Можливості блокчейн-технології можна використати для документування злочинів проти
культурної спадщини, зокрема в умовах російсько-української війни. Це передбачало: збереження
цифрових доказів злочинів, створення реєстру втраченої спадщини, децентралізацію архівних даних,
міжнародне визнання фактів злочинних руйнувань, краудфандинг та фінансування відновлення.
Наявні блокчейн-технології, як-от Salsal, Monuverse та Ukraine DAO, трансформуючи культурну
спадщину в інтерактивний цифровий ресурс, можуть стати інструментом для документування
злочинних руйнувань, збереження пам’яті, протидії незаконному обігу артефактів і створення нової
форми стійкої цифрової документації в умовах війни. Практичне значення дослідження полягає у
використані блокчейну для збереження спадщини України та інших країн, які зазнають культурних
втрат через війну. Це важливо для забезпечення цифрової пам’яті, прозорості та юридичної
достовірності інформації для подальшого правового переслідування та історичної відповідальності
за злочини проти спадщини в Україні