Інтерпретація поняття «культурний капітал» у європейському науковому дискурсі кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Abstract

Мета дослідження – осмислити передумови виникнення феномену «культурний капітал» та уточнити його зміст. У статті простежено питання визначення меж застосування та змістовної сторони поняття «культурний капітал», що перебуває в площині генеральних питань культурологічних процесів на початку ХХІ ст. З одного боку, ця проблематика вже є досить сформованою як явище соціокультурного життя. З іншого – у теорії та історії культури, зокрема у культурологічній думці, зміст та розвиток культурного капіталу не досліджено, що актуалізує питання культурного капіталу та узагальнення здобутків людства з позицій нових реалій. Методи дослідження. Дослідження спирається на міждисциплінарне інтегрування методів сучасної філософії, культурології та мистецтвознавства, серед яких: типологічний, порівняльно-історичний, аналітичний та інформаційний – для визначення характерних особливостей культурного капіталу у культурно-мистецькій сфері. Наукова новизна отриманих результатів полягає в уточненні змісту поняття «культурний капітал», визначенні його структури, що включає предметні поля філософії, культурології, соціології, естетики та мистецтвознавства; розглянуто механізми формування та передачі культурного капіталу в трьох станах: інкорпорованому, інституціоналізованому та об'єктивізованому; проаналізовано сучасні теорії культурного капіталу, зокрема праці П. Бурдьє та Л. Карпіка. Висновки. Доведено, що всі наявні форми капіталу можуть бути конвертовані в економічний капітал, зокрема й грошові форми. Циркуляція може відбуватися між будь-якими формами капіталу, і весь капітал має здатність до взаємної трансформації. Оскільки ця концепція є міждисциплінарною, вона стає особливо помітною в емпіричних дослідженнях, коли соціологи, економісти, філософи та мистецтвознавці використовують різні терміни для позначення однієї і тієї самої речі. Кожна людина може вимірювати культурну цінність різних об'єктів, і для певного об'єкта оцінка його культурної цінності кожною людиною збігається. Якщо це так, то необхідність введення питання культурного капіталу в проблемне поле культурології, на яке впливають філософські, історичні, соціологічні та мистецтвознавчі аспекти, стає реальністю.