Короткий опис(реферат):
Метою статті є дослідження провідних аспектів творчості українського графіка Георгія Якутовича (1930
2000) у період 1960-1970-х років, з акцентом на його внесок у розвиток українського графічного мистецтва.
Методологія дослідження Методологія дослідження творчості Г. Якутовича базується на застосуванні
комплексу методів, серед як надважливими стали: аналітичний, історико-типологічний, систематизація і синтез.
Аналітичний метод спрямований на глибоке опрацювання літератури та джерел, що стосуються історії
української графіки та творчого спадку Якутовича. Історико-типологічний аналіз допоміг розглянути мистецькі
досягнення майстра у контексті соціально-політичних умов та культурних змін ХХ століття, мистецьких
пріоритетів, які сформувались в українській графіці 1960–1980-х рр. Систематизація використовується для
впорядкування матеріалу, здійснення його класифікації та окреслює основні етапи розвитку творчості митця.
Синтез дав можливість інтегрувати результати досліджень з різних джерел, формуючи комплексне уявлення про
творчий шлях митця. Наукова новизна статті ґрунтується на комплексному опрацюванні та узагальненні
творчості Г. Якутовича в контексті мистецьких, культурних і соціальних процесів в Україні 1960-1980-х років.
Висновки. Як інтерпретатор і новатор, Г. Якутович створив власну модерністську візуальну мову у друкованій
графіці на фольклорні або історичні національні теми, досягаючи складної естетичної та культурної рефлексії,
створюючи мистецький синкретизм, у якому символічно-орнаментальні мотиви є носіями культурного коду і
колективної пам’яті, сформували нову модель національної ідентичності. У цьому контексті, ілюстрації
функціонували як самостійні візуально-наративні філософсько-символічні системи, що взаємодіяли з текстом.
Творча спадщина митця є значущим явищем в українському образотворчому мистецтві, що відображає постійний
пошук автором оригінальності та інновацій, які піднесли українську книжкову культуру до нових висот. Його
роботи підкреслюють культурне й суспільне значення української графіки епохи шістдесятництва-дисиденства,
сприяють глибокому розумінню еволюції українського графічного мистецтва.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to study the main aspects of the work of Ukrainian graphic artist Heorhii Yakutovych
(1930–2000) in the 1960s and 1970s, with an emphasis on his contribution to the development of Ukrainian graphic art.
Research methodology is based on the use of a set of methods, among which the most important are: analytical, historical
and typological, systematisation, and synthesis. The analytical method is aimed at a deep study of literature and sources
related to the history of Ukrainian graphics and Yakutovych's creative heritage. The historical and typological analysis
helped to consider the artist's creative achievements in the context of the socio-political conditions and cultural changes
of the twentieth century, as well as the artistic priorities that were formed in Ukrainian graphics of the 1960s–1980s.
Systematisation is used to organise the material, classify it, and outline the main stages of the artist's work. The synthesis
made it possible to integrate the results of research from various sources, forming a comprehensive picture of the artist's
creative path. The scientific novelty of the article is based on a comprehensive study and generalisation of H.
Yakutovych's work in the context of artistic, cultural and social processes in Ukraine in the 1960s–1980s. Conclusions.
As an interpreter and innovator, H. Yakutovych created his own modernist visual language in printed graphics on folklore
or historical national themes, achieving a complex aesthetic and cultural reflection, creating an artistic syncretism in
which symbolic and ornamental motifs are carriers of the cultural code and collective memory, and formed a new model
of national identity. In this context, the illustrations functioned as independent visual and narrative philosophical and symbolic systems that interacted with the text. The artist's creative heritage is a significant phenomenon in Ukrainian fine
art, reflecting the author's constant search for originality and innovation, which brought Ukrainian book culture to new
heights. His works emphasise the cultural and social significance of Ukrainian graphics of the Sixties-dissident era, and
contribute to a deeper understanding of the evolution of Ukrainian graphic art.