Мілітарна традиція та ідентичність у культурі України: культурологічно-семантичний вимір

Abstract

Мета дослідження – виявити та проаналізувати генезу формування мілітарної традиції та мілітарної ідентичності в культурі України в розрізі семантико-культурологічного осмислення, дослідити семантичне навантаження військових символів і традицій, визначити їхній вплив на формування суспільних норм. Методологія базується на комплексному підході, що включає структурно-семантичний аналіз формування культурної традиції на основі мілітарного компоненту та відповідної ідентичності; компаративний метод для виявлення спільних та унікальних рис мілітарної традиції в культурі України порівняно з іншими формами суспільної ідентичності, а також історико-генетичний метод для простеження ґенези культури. Наукова новизна дослідження полягає в системному аналізі мілітарної традиції та мілітарної ідентичності в культурі України через призму семантико-культурологічного підходу. Вперше здійснено комплексний розгляд військових атрибутів і ритуалів як засобу комунікації та ідентифікації, що відображає світоглядні й соціальні структури давнього українського суспільства. Висновки. У результаті проведеного дослідження проаналізовано семантико символьний вимір мілітарної традиції та ідентичності в культурі України, зосереджено увагу на аналізі символіки, знаків і ритуалів, що визначали ідентичність воїнів та їхнє місце в соціокультурному просторі та становій ієрархії. Розглянуто бойові атрибути, ритуали посвяти, обереги та інші елементи мілітарної культури крізь призму семантичного й етнокультурного аналізу. Особливу увагу приділено взаємозв’язку військової традиції з духовними та міфологічними уявленнями давнього населення на території України та формуванню на цій основі мілітарної ідентичності.