Дослідження локальної історії в системі формування національної ідентичності

Abstract

Мета роботи полягає в розкритті та обґрунтуванні значення досліджень локальної історії в системі формування національної ідентичності. Методологія дослідження ґрунтується на системному та культурологічному підходах, а також на застосуванні аналітичного, синтетичного й історичного методів, що дало змогу досягнути обґрунтованих результатів дослідження. Наукова новизна статті полягає в аргументуванні важливості проведення досліджень локальної історії та оприлюдненні їх результатів як складової формування національної ідентичності. Висновки. Національна історія складається з мозаїки локальних історій, тому дослідження особливостей розвитку окремих регіонів та спільнот дають змогу відтворити повну та об’єктивну картину минулого країни загалом, популяризувати регіональну унікальність, формувати різноманітний історичний наратив нації. Дослідження локальної історії сприяють усвідомленню приналежності до загальнонаціонального історичного процесу, формуванню локальної ідентичність, тому популяризація результатів досліджень дозволяє зберегти знання та зробити їх доступними для широкої аудиторії, зміцнити зв’язки між поколіннями. Знання особливостей локальної історії викликає в людей почуття гордості за досягнення рідного краю та його представників, що сприяє вихованню патріотизму, любові до Батьківщини та бажанню зробити власний внесок у її розвиток. Усвідомлення величі минулого та патріотичні почуття до малої батьківщини, сформована локальна ідентичність є основою національної ідентичності.