Концепт хроносу в культурно цивілізаційному вимірі

Abstract

Мета статті – проаналізувати концепт Хроносу в культурно-цивілізаційному вимірі, зокрема його роль у формуванні світоглядних, філософських та соціокультурних уявлень різних епох і цивілізацій, а також специфіку трактування часу в різних культурах, його вплив на структуру суспільних відносин, мистецтво, життя людини та ін. Методологія дослідження ґрунтується на парадигмі системності, яка передбачає звернення до методів і підходів з різних наук – культурології, історії, філософії, мистецтвознавства. Наукова новизна. Здійснено спробу осмислити концепт Хроносу як ключовий елемент культурно-цивілізаційного розвитку, що дає змогу розкрити його значення не лише як категорії часу, а й як структурного елемента культурних парадигм у різних цивілізаційних традиціях із урахуванням впливу на формування світоглядних і мистецьких концепцій. Висновки. Концепт Хроносу є ключовим у розумінні часу в культурно-цивілізаційному вимірі як соціальне, історичне й художньо-естетичне явище та одна із центральних категорій у культурологічних дослідженнях, адже сприйняття та організація часу суттєво впливають на формування культурних традицій, світогляд і менталітет будь-якого суспільства. Його трактування змінювалося в різні історичні періоди та залежало від особливостей світоглядних систем і філософських традицій. У давньогрецькій філософії Хронос символізував лінійний, об'єктивний та невпинний плин часу, що відрізняється від Кайроса – моменту сприятливої нагоди. У міфологічному аспекті образ Хроноса переплітався з уявленнями про божественний час, який згодом отримав християнське осмислення як земний, гріховний і незворотний. Середньовічна християнська традиція протиставляла Хронос вічності Бога, надаючи йому значення очікування Судного дня. У Новий час і період Модерну концепт часу зазнав значних трансформацій під впливом науки й технологій. Він почав сприйматися як вимірювана й контрольована величина, що знайшло відображення в індустріальному суспільстві. У постмодерну епоху Хронос піддається деконструкції, а його осмислення зазнає змін через появу новітніх технологій, цифровізацію, нелінійні концепції. Віртуальна реальність, цифрові комунікації та глобалізація сприяють розмиванню часових меж, перетворюючи Хронос на змінну й фрагментовану категорію. А технологічний прогрес і гонитва за продуктивністю призводять до фрагментації часу, синдрому дефіциту уваги та виснаження людини.