Короткий опис(реферат):
The purpose of this study is to examine the main trends in the establishment and development of national guitar
schools in European countries and Ukraine. It attempts to present certain general historical characteristics of the process
in different countries, as well as to identify famous composer-guitarists and pedagogues who have made an important
contribution to the development of modern guitar art. The research methodology includes the principles of
systematisation and generalisation, analytical, historical, and comparative methods. It enables the analysis and
systematisation of existing scientific studies on the subject, comparison and synthesis of formation processes,
development trends, and characteristics of national guitar schools in Europe and Ukraine. The innovation of the study is
in the identification and emphasis on peculiarities of formation and development of national guitar schools in Ukraine
and European countries. Conclusions. Ukrainian guitar performance is characterised by special historical conditions and
a vibrant national character. Today, there are certain national guitar schools in Ukraine, for example, the Kyiv, Kharkiv,
Lviv, Odesa, Chernihiv, Kryvyi Rih, and Dnipro schools. Performers and teachers of these schools have used the world
professional performance traditions and added national colour to them. In all national schools, the guitar gradually
developed from a folk instrument into an academic concert instrument with established performance standards. This led
to an increasingly complex repertoire and the production of avant-garde compositions. There is a tendency towards the
recognition of the guitar as a multifunctional and independent musical instrument. Every European country now has its
own national guitar school, and the guitar is one of the most widespread and popular instruments in the world.
Суть розробки, основні результати:
Мета роботи – розкрити основні тенденції розвитку та становлення національних гітарних шкіл країн
Європи та України,окреслити деякі загальноісторичні особливості цього процесу в різних країнах, виділити
видатних композиторів-гітаристів та педагогів, які зробили вагомий внесок у формування сучасного гітарного
мистецтва. Методологія роботи включає в себе принципи систематизації та узагальнення, аналітичний та
історичний методи, компаративний метод,що дозволило проаналізувати та систематизувати наявні наукові
дослідження означеної проблеми, порівняти та узагальнити процеси становлення,тенденції розвитку та
особливості національних гітарних шкіл у країнах Європи та України. Наукова новизна полягає у виявленні та
висвітленні специфіки становлення та розвитку національних гітарних шкіл України та країн Європи. Висновки.
Українське гітарне виконавство характеризується особливими історичними умовами та яскравою національною
специфікою, що на даний момент налічує декілька національних гітарних шкіл (Київська, Харківська, Львівська,
Одеська, Чернігівська, Криворізька, Дніпровська), виконавці і педагоги яких запровадили професійні світові
виконавські традиції та привнесли в них національний колорит. У всіх національних школах гітара поступово
позбавлялася статусу народного інструменту, та переходила у статус концертного академічного інструменту зі
сформованими виконавськими вимогами, що призводило до ускладнення репертуару та появи нових творів
авангардного характеру. Чітко прослідковується тенденція осмислення гітари як самостійного універсального
музичного інструмента. На даний момент гітара має певну сформовану школу у кожній країні Європи та є одним
з найбільш розповсюджених та популярних інструментів у світі.