СЦЕНІЧНИЙ СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ МОДЕРНУ

Сорока, Марина Василівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Сорока, Марина Василівна
dc.date.accessioned	2020-05-20T11:33:38Z
dc.date.available	2020-05-20T11:33:38Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Сорока М. В. Сценічний синтез мистецтв модерну // Культура і сучасність. 2019. № 2. С. 126-128.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/xmlui/handle/123456789/912
dc.description	The purpose of the article is to determine the synthetic dimensions of modern culture as a particular communicative space. The methodology of the research is based on the application of methods of analysis of scientific literature, art-style analysis of works of fine arts to identify their subject-shaped series, and principles of form formation in the context of artistic communications. The scientific novelty is to find out the structure of synthetic trends of Art Nouveau style in its stage space. Conclusions. Art Nouveau style presents the subtle principles of stylism, which combined organism, ornamentalism. The harmony of style was more hypothetical than existing. In each work, one can see how harmoniously, disharmonious, and polyphonically the realities of the world of architecture, synthesis of arts, stage synthesis are combined. Thus, the modernist I. Stravinsky, O. Benoit, M. Vrubel, M. Roerich are not remakes that are mystified and transformed into a specific heroic epic. It is an authentic outburst of the spirit of breaking the classical culture. Art Nouveau is now emerging as a modeling system that actualizes the nostalgic scene. A. Tarkovsky, at one time, was very close to modern installations of culture (eternal juvenility and absolute spirituality), which is especially noticeable in his cinematic interpretation of S. Lem's Solaris. The director dreamed of some mystical power that exists outside of practice, outside the world, beyond individual choice, beyond the courage to be. The Art Nouveau style has a vast scene of world culture, in which its unique synthesis of the arts has formed. Theatricality is present in architecture, interior decoration, painting, graphics. Based on style invariance, all kinds of arts interacted in a shared communicative space and in separate stage ensembles, in particular opera, ballet art, etc.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета статті - визначити синтетичні виміри культури модерну як певного комунікативного простору. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів аналізу наукової літератури, художньо-стильового аналізу творів образотворчого мистецтва з метою виявлення їх предметно-образного ряду і принципів формоутворення в контексті мистецьких комунікацій. Наукова новизна полягає у з’ясуванні формотворення синтетичних тенденцій стилю модерн у його сценічному просторі. Висновки. Стиль модерн має велику сцену світової культури, в якій сформувався свій неповторний синтез мистецтв. Театральність присутня архітектурі, оздобленню інтер’єрів, живопису, графіці. Всі види мистецтв на підставі стильової інваріантності взаємодіяли у спільному комунікативному просторі та у окремому сценічному ансамблі, зокрема опері, балетному мистецтві та ін.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	культура повсякдення	uk_UA
dc.subject	сценічний простір	uk_UA
dc.subject	стиль модерн	uk_UA
dc.subject	синтез мистецтв	uk_UA
dc.subject	модель	uk_UA
dc.title	СЦЕНІЧНИЙ СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ МОДЕРНУ	uk_UA
dc.title.alternative	Stage synthesis of Art Nouveau	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA