ДО ПИТАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДУХОВНОСТІ В ТЕОРЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Abstract

Метою статті є аналіз деяких концептуальних засад гуманітарних знань європейської теоретико-методологічної спадщини, на основі яких формується сучасний образ інтелектуально-духовної особистості, еліти нації. Методологія дослідження. Дослідження базується на культурологічних методах, зокрема аналітичному, синтетичному, герменевтичному, що надало змогу виокремити і проаналізовати класичні і сучасні гуманітарно-філософські, соціально-політичні, культурологічні теорії інтелектуальної духовності. Наукова новизна. Уперше в культурологічній вітчизняній науці на базі зарубіжної та вітчизняної історіографії здійснено спробу узагальнення деякої фундаментальної бази наукових теорій, що стосуються концепцій інтелектуальної духовності в теоретичних дослідженнях вчених гуманітарних галузей знань. Висновки. Визначено, що трансформація традицій інтелектуально-духовної культури особистості та суспільства динамічно розгорталась в порядку синхронності теологічних та науково-експериментальних знань від античності до Ренесансу. Філософські, соціологічні, антропологічні концепції ХІХ-ХХ ст. підтверджують культурологічні погляди дослідників попередніх епох, не виключаючи критичну позицію окремих вчених на стан інтелектуально-духовної культури сучасного їм суспільства.