Abstract:
Мета статті полягає у визначенні статусу культурології в системі наукового знання та її зв’язку зі світовими
антропологічними школами. Концептуальним методологічним ядром дослідження є: системний аналіз культурології як
соціокультурного феномену для розкриття його структурних та ціннісно-змістових аспектів; діалогічний та історико-
компаративний методи для осмислення механізмів інтеракції культурологічних та антропологічних національних шкіл. Наукова
новизна. Вперше науково обґрунтовано, що домінуючими детермінантами формування культурології як альтернативи західній
культурній і соціальній антропології є конфлікт традицій двох аксіологічно різних соціокультурних середовищ та ідеологічні
розбіжності щодо моделювання культурного процесу в просторі глобалізації (дихотомія західно-ліберальної та комуністичної
доктрин). Встановлено, що вектор розвитку культурологічних та антропологічних національних шкіл детермінований історико-
культурним процесом і соціокультурними реаліями; виявлені механізми їх інтеракції. Висновки. Розкриті модератори
формування культурології як науки, її предметне поле та архітектоніка. Простежена еволюція парадигмальної основи
культурології та її зв’язок з національними антропологічними школами: встановлена їх тотожність та відмінність.
Description:
Purpose of the article is to reveal the status of culturology in the system of scientific knowledge and its connection with world
anthropological schools. The conceptual methodological core of the research is system analysis of culturology as a social and cultural
phenomenon for the disclosure of its structural and value-semantic aspects; dialogue and historical-comparative methods for
understanding the mechanisms of interaction of culturological and anthropological national schools. Scientific Novelty. For the first
time, it is scientifically substantiated that the dominant determinants of the formation of culturology as an alternative to Western cultural
and social anthropology are the conflict of traditions of two axiologically different socio-cultural environments and ideological differences
in modeling the cultural process in the globalization space (the dichotomy of Western liberal and communist doctrines). It has been
established that the vector of development of culturological and anthropological national schools is due to the historical and cultural
process and socio-cultural realities; mechanisms of their interaction are revealed. Conclusions. The moderators of the formation of
culturology as a science, its subject field and architectonics are revealed. The evolution of the paradigm basis of culturology and its
connection with the national anthropological schools are traced: their identity and difference have been established.