ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА МИКОЛИ ГОГОЛЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ  ІСТОРІЇ БЮРОКРАТІЇ

Бездрабко, Валентина Василівна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА МИКОЛИ ГОГОЛЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ БЮРОКРАТІЇ

Бездрабко, Валентина Василівна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1411

Date: 2019

Abstract:

Метою дослідження є виявлення загальних соціальних характеристик столичного чиновництва Російської імперії першої половини ХІХ ст. на прикладі літературної спадщини Миколи Васильовича Гоголя. Методологію студії склали методи наукової критики, історико-хронологічний, історико-типологічний, структурно-системний методи вивчення художньої літератури як історичного джерела та викладу сутнісних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в актуалізації творів М.В. Гоголя як факту об’єктивної дійсності, історичного джерела у вивченні історії бюрократії. Висновки. Реформування бюрократичного апарату управління Російської імперії першої половини ХІХ ст. детермінувало: зміни в кількісному, якісному складі чиновництва; ментальні трансформації; професіоналізацію та особливості діяльності; підвищення освітнього цензу; зменшення ролі сімейних зв’язків, тобто патронажу; розвиток службової ієрархії. Формування класного чиновництва як особливої страти зі специфічною субкультурою ілюструють образи гоголівських титулярного радника і колезького асесора, зображені на тлі загальної соціальної історії, історії повсякдення, побуту особи. Їх службова діяльність зумовлена кваліфікацією та винагороджувалась званнями, жалуванням, іншими почестями. Багатовекторність сюжетних ліній «Петербурзьких повістей» уможливлює різноаспектне сприйняття образу бюрократа та історично зумовленого тла його існування.

Description:

The purpose of the article is to identify the general social characteristics of the capital bureaucracy of the Russian Empire in the first half of the nineteenth century on the example of Mykola Vasylovych Hohol «Petersburg Stories». The methodology consists of methods of scientific criticism, historical-chronological, historical-typological, structural-system methods for the study of belles-lettres as a historical source and the presentation of intrinsic results. The scientific novelty of the research is to update the works of M.V. Hohol as a fact of objective reality, a historical source in the study of the history of bureaucracy. Conclusions. Reform of the bureaucratic apparatus of the Russian empire of the first half of the nineteenth century determined: changes in the quantitative, qualitative composition of the bureaucracy; mental transformations; professionalization and features of activity; increase of educational qualification; reduction of the role of family ties, that is, patronage; development of the service hierarchy. The formation of class bureaucracy as a special stratum with a specific subculture illustrates the images of the Hohol titular counselor and collegiate assessor, depicted against the backdrop of general social history, the history of everyday life, the everyday life of the individual. Their official activity was conditioned by special qualification and rewarded with titles, pledges, and other honors. The multi-vector of the plot lines of «Petersburg Stories» enables a multidimensional perception of the image of the bureaucrat and the historically predetermined background of his existence.

Show full item record