ОПЕРА С. ПРОКОФ’ЄВА «ВІЙНА ТА МИР» У РЕЖИСЕРСЬКІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Д. ГНАТЮКА

Abstract

Мета роботи – узагальнити виконавський та режисерський досвід Д. М. Гнатюка, пов'язаний з його режисерською практикою. Апелюючи до проблеми дослідження творчої біографії митця, ми детально висвітлюємо етапність його становлення, в якій режисерська практика займає одну з преферентних позицій, узагальнюючи теоретичний досвід та практичні здобутки. Методологія передбачає включення проблеми аналізу у простір історичного, мистецтвознавчого та культурологічного дискурсу з обов’язковим закріпленням питання у міждисциплінарному контексті. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше висвітлюється режисерська практика Д. Гнатюка в контексті міждисциплінарного дискурсу; представлено до огляду численні рецензії періодичних видань, проведено їхній на аналіз та зроблено відповідні узагальнення й висновки; висвітлено творчу біографію митця крізь призму його виконавських пошуків, рішень та апробацій. Висновки. Представлений до огляду матеріал дає можливість цілісно охопити проблему постановки опери С. Прокоф’єва «Війна та мир» у режисерській інтерпретації Д .М. Гнатюка. Узагальнюючи численні рецензії та архівні матеріали, ми формуємо картину об’єктивної та раціонально-виваженої моделі творчої особистості Д. М. Гнатюка, закріплену в координати його виконавської та режисерської практики передусім.