ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ «БОГОМАТІР ВСІХ СКОРБОТНИХ РАДІСТЬ» У КИЇВСЬКОМУ ТА ЛАВРСЬКОМУ ІКОНОПИСІ XVIII СТОЛІТТЯ

Abstract

Мета роботи полягає в тому, щоби з’ясувати особливості іконографії сюжету «Богоматір Всіх скорботних Радість» у контексті київського та лаврського іконопису XVIII століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні принципів системного мистецтвознавчого аналізу. Комплексний підхід при дослідженні проблеми передбачив поєднання наступних наукових методів: аналітичного – для розгляду стану вивченості обраної теми; порівняльного стилістичного та іконографічного аналізу пам’яток – для окреслення певних особливостей творів мистецтва. Наукова новизна полягає у виявленні іконографічних особливостей композиції «Богоматір Всіх скорботних Радість» у київському та лаврському іконописі XVIII століття. Висновки. За результатами комплексних бібліографічних та іконографічних досліджень ікони із сюжетом «Богоматір Всіх скорботних Радість» із цокольного ряду іконостаса (1760 – 1762) церкви Прп. Феодосія Печерського на Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври та ікони 1786 р. з подільської Воскресенської церкви (И-92) із зібрання НХМУ стало можливим стверджувати, що в київському та лаврському іконописі XVIII ст. переважно використовується іконографія, яка відповідає західному типу «Madonna Miseriсordia». Як варіанти даної іконографічної схеми за авторським вибором або за вибором замовника створюються композиції «Розчулення і відвідування у біді стражденних» (ікона з іконостаса церкви Прп. Феодосія Печерського) та «Мадонна мореплавців» (ікона з подільської Воскресенської церкви). Таким чином, однією з характерних ознак київського і лаврського іконопису XVIII ст. можливо назвати створення варіативних зображень на основі одного іконографічного типу.