Балетмейстерське мистецтво і становлення української сценічної хореографії у контексті розвитку європейської художньої культури 10-30-х років XX століття

Abstract

У роботі розглядаються проблеми розвитку балетмейстерського мистецтва й утвердження українського сценічного танцю у контексті поступу європейської художньої культури першої третини ХХ століття. Дослідження складних процесів розвитку європейської хореографії і становлення українського танцювального мистецтва та балетного театру в естетико-філософському, культурологічному й історичному аспектах дає можливість відобразити влив на них таких напрямків художньої культури пограниччя ХІХ-ХХ століть, як імпресіонізм та експресіонізм. Звернення до названих напрямків з погляду стилю як структурно-типологічної категорії мистецтва дозволило розглянути основні естетичні категорії хореографічного мистецтва - “зображальне” та “виражальне”, які зумовлювали розвиток не тільки світового хореографічного мистецтва, а й українського сценічного танцю даного періоду. Обґрунтування поняття “стиль”, а також поглиблений аналіз танцювальної структури творів українських балетмейстерів 10-30-х років ХХ століття сприяли виявленню внутрішніх стилеутворюючих елементів національного народного танцю - його систем знакових абстракцій.