Abstract:
Дисертація присвячена філософсько-естетичному аналізу процесу інтерпретації. Інтерпретація визначається автором як складний інтелектуальний процес, комплексна форма аналізу, що являє собою взаємодію смислових цілісностей, їх якісне перетворення і реконструкцію. Вона ґрунтується на розумінні як способі людського буття, має репрезентативний характер, пов’язана з
мовними структурами, логічним описом і висловленням; обумовлюється індивідуальними характеристиками інтерпретатора, його системою цінностей, соціокультурним контекстом. Метою інтерпретації є самовизначення індивідуальності, її самореалізація і самоутвердження. Метафора та і ронія є художніми засобами досліджуваного феномена, які доповнюють один одного. Метафора - основний спосіб смислоутворення, іронія - загальна спрямованість свідомості інтерпретатора. Перша зумовлює такі характеристики інтерпретації, як антропометричність, діалогічність, об’єктивацію в мові індивідуальних сутнісних характеристик особистості, притаманного їй способу осмислення і розуміння, орієнтує на створення цілісного образу світу; друга - активний, критичний її характер, вводить ціннісну систему і мету інтерпретації, розкриває можливість та перспективи індивідуального переосмислення смислового змісту тексту, свободу в виборі шляхів творчої самореалізації. Проведений в ході дисертаційного дослідження аналіз свідчить про наявність зв’язку між появою ірраціонального і креативного моментів інтерпретації і домінуванням в ній естетичного елемента.
Description:
The dissertation is dedicated to aesthetic and philosophical analysis of the interpretation. The interpretation is defined as complex analysis. The aim of interpretation is individuality’s realization, self-determination, self-affirmation. It has representative nature, connects with language structures, logical description and narration. Metaphor and irony are complementary elements of the interpretation. Metaphor is the main way meaning’s creation. Irony is some direction of interpreter’s mind. The careful investigation gives evidence of connection between appearance of irrational and creative elements and prevalence of aesthetic element in the interpretation.
