Історико-філософський аналіз символічних формацій в глобальному цивілізаційному процесі

Abstract

У дисертації розглянуто символічні формації в глобальному цивілізаційному процесі. Автор розкриває генезис і розвиток символічних формацій Сходу та Заходу, визначає концепції їх становлення та взаємодії. Новизна авторського підходу знаходить вираження в термінологічній новації „символічна формація”, під якою ми розуміємо символічні системи, закріплені в історичній традиції розвитку цивілізацій. Це умова стійких символічних форм та засобів їхнього осмислення. Символічні формації є системами уречевлених, об’єктивованих ідей. Основою евристичного потенціалу символічних формацій є мімесис, апофатизм, трансцендентальність та тілесність. Мімезис втілює основну евристичну властивість символічних формацій - наслідування природі та відданість традиції ейдосу. Апофатизм і трансцендентальність постійно спрямовують пізнання символічних формацій до непізнаного та невираженого, змушують порівнювати буттєвість з висотою устремлінь Духу, розвиваючи духовність людини й людства. Тілесність одухотворяє зримий світ речей, предметів, буттєвість світової цивілізації. Основним конструктом символічних формацій у глобальному цивілізаційному процесі автор уважає поєднання - „сакральне”, „людина” та „світ” (природа та суспільство). У результаті дослідження зроблено висновок, що кожна цивілізація має у своїй основі відповідну символічну формацію. Вона є достатньо стабільним утворенням. Незважаючи на культурну різноманітність, цивілізації мають своєю ядерною структурою символічну формацію. У свою чергу ці символічні системи є вираженням базових цінностей світової цивілізації та стають гарантом міжцивілізаційного порозуміння.