dc.contributor.author |
Матвійчук, Богдана Сергіївна |
|
dc.date.accessioned |
2020-10-02T10:16:11Z |
|
dc.date.available |
2020-10-02T10:16:11Z |
|
dc.date.issued |
2017 |
|
dc.identifier.citation |
Матвійчук Б. С. Культуротворчий потенціал реклами: естетичні виміри : дис. на здобуття наук. ступ. канд. культурології : спец. 26.00.01 "Теорія та історія культури" / Богдана Сергіївна Матвійчук ; Нац. акад. кер. кадр. культури і мистецтв. К., 2017. 223 с. Додатки: с. 213-223 |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2184 |
|
dc.description |
Проаналізовано історію реклами в динаміці історико-культурних процесів; з’ясовано, що витоки рекламної діяльності своїми коренями сягають часів поділу праці та виникнення необхідності обміну предметами.
Виокремлено та проаналізовано основні види реклами: комерційна, соціальна, політична, релігійна, художня реклама.
Комерційна реклама має на меті довести комерційну інформацію рекламодавця до споживачів з метою збільшення обсягу продажу й отримання прибутку або стабілізації становища фірми на ринку.
Соціальна реклама спрямована на розповсюдження некомерційної інформації державних органів і громадських організацій з питань здорового способу життя, охорони природи, збереження й раціонального використання енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення. Мета такої реклами — змінити ставлення реципієнтів до певної проблеми, а в перспективі — створити нові цінності. Призначення соціальної реклами — гуманізація суспільства, формування моральних цінностей, можливо, і зміна поведінкових моделей.
Метою політичної реклами є створення популярності окремим політичним лідерам, партіям та ідеям. Для цього залучають іміджмейкерів — професіоналів, які володіють методологією створення привабливого образу політичного діяча або партії.
Релігійна реклама має на меті поширення інформації про релігійне життя, окремі події та свята релігійних громад.
Художня реклама використовує синтез засобів виразності інших видів мистецтва, що дозволяє створювати якісно нове ціле, наділене художнім образом.
Рекламу поділяють за географічними (іноземна, загальнонаціональна,
регіональна і місцева), віковими, соціальними, статевими ознаками. В роботі
виокремлено функції реклами: інформаційна та естетична. Показано, що
реклама є невід’ємним елементом сучасної культури, як механізм, що сприяє
масовому споживанню та виробництву, вона сама є продуктом споживання. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології.
Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планів наукової роботи
кафедри культурології та культурно-мистецьких проектів Національної
академії керівних кадрів культури і мистецтв. Тему дисертації затверджено на
засіданні Вченої ради НАКККіМ (протокол № 3 від 29 квітня 2015 р.), вона
відповідає темі № 0115u001572 «Актуальні проблеми культурології: теорія та
історія культури» перспективного тематичного плану науково-дослідної
діяльності НАКККіМ.
Мета дослідження — спираючись на потенціал культурологічного
аналізу, систематизувати досвід осмислення феномену реклами, розглянути
естетичні виміри та виявити особливості естетосфери сучасної української
реклами для усвідомлення можливостей її вдосконалення.
Об’єкт дослідження — реклама як феномен культури.
Предмет дослідження — естетичні виміри культуротворчого потенціалу реклами.
Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення досліджуваної проблеми. Значну роль в осмисленні феномену реклами відіграють міждисциплінарний та персоналізований підходи, які дозволяють як здійснити аналіз цього явища із широким залученням наукового доробку низки гуманітарних наук — культурології, естетики, мистецтвознавства, психології, етики, рекламного маркетингу, менеджменту, — так і показати роль конкретних особистостей у логіці становлення реклами в її культуротворчому значенні.
У роботі використано принцип історико-культурного підходу, що передбачає об’єктивне ставлення до накопичення первинних даних, висвітлення суспільно-політичних і соціокультурних умов. Спираючись на історико-культурний підхід, феномен реклами розглядається в динаміці історичного розвитку, з наголосом на добі постмодерну, культурні орієнтації якої помітно вплинули на естетико-художню спрямованість сучасної української реклами. Методологічне узгодження культурологічних, філософських, мистецтвознавчих та естетичних підстав у вивченні специфіки феномену сучасної української реклами є необхідною умовою вирішення
поставлених завдань.
Теоретичну базу дослідження утворюють утворюють як фундаментальні, так і узагальнюючі дослідження в галузі теорії та історії культури, естетики, мистецтвознавства, психології, праці з рекламного маркетингу та менеджменту
Теоретичне та практичне значення дисертації полягає у розширенні
теоретичної площини культурологічного розуміння феномену реклами.
Матеріали дисертації, її положення та результати можуть бути використані у
практиці викладання культурології, історії мистецтва, естетики, а також спецкурсів «Пропедевтика творчості», «Історія реклами», «Естетика реклами», «Культурологічні виміри сучасного мистецтва», «Масова культура» та ін. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.publisher |
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв |
uk_UA |
dc.subject |
реклама |
uk_UA |
dc.subject |
культуротворчий потенціал реклами |
uk_UA |
dc.subject |
культуротворчий потенціал |
uk_UA |
dc.subject |
естетичні виміри |
uk_UA |
dc.title |
Культуротворчий потенціал реклами: естетичні виміри |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Culture-productive Potential of an Advertising: Aesthetical Dimensions |
uk_UA |
dc.type |
Other |
uk_UA |