Французька лірична трагедія в структурі оперного спадку А. Сальєрі: жанрові традиції та новації

Лю Бінь

Французька лірична трагедія в структурі оперного спадку А. Сальєрі: жанрові традиції та новації

Лю Бінь

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2186

Date: 2019

Abstract:

Дисертацію присвячено вивченню французької ліричної трагедії в структурі оперного спадку А. Сальєрі. Опери середини 1780-х рр. - «Данаїди», «Горації», «Тарар» висвітлено з позицій взаємодії традицій і новаторства. Визначено основні етапи становлення наукового сальєрієзнавства. Охарактеризовано творчу постать та здобутки А. Сальєрі у контексті віденського класицизму на основі порівняльного аналізу з творчими індивідуальностями Х. В. Глюка, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена. Визначено роль «французьких» опер А.Сальєрі у творчості композитора на основі вивчення періодизації його оперного спадку. Здійснено інтонаційно-драматургічний («Данаїди») та жанрово-стильовий («Горації», «Тарар») аналіз «французьких» опер А. Сальєрі. Виявлено ознаки еволюції авторського тлумачення жанрової моделі французької ліричної трагедії на основі визначення балансу традицій і новацій у взірцях оперного жанру у творчості А. Сальєрі. Удосконалено систему жанрово-стильових пріоритетів в оперній творчості композитора. Подальшого розвитку набули наукові положення про етапи оперного спадку А. Сальєрі.

Description:

The paper is dedicated to studying French lyrical tragedy within the structure of A. Salieri operatic heritage, investigated in the aspect of genre traditions and innovations interaction. Reviving fair name and heritage of Antonio Salieri (1750-1825), who used to be the opinion and soul’s leader for several generations having been tragically turned into a villain, to the musical classics is an urgent task of modern musicology. Salieri’s operas of the mid - 1780s - «Danaids», «The Horace», «Tarar», created on the basis of the originally interpreted genre tradition of the French lyric tragedy, reflected the system of aesthetic values of the late Enlightenment, the tendency for opera reform. Studying Salieri’s creative personality and achievements within the context of Viennese classicism has allowed to prove the media function of «the first musician of the empire» among the generations of Viennese classicists. The opera reformer Gluck regarded Salieri as a successor, having established him near himself since the 1770s as a disciple, composer, and chapelmaster. The Gluck - Salieri alignment makes it possible to consider the contribution of Viennese classicism representatives to the «French» opera. The present stage of Mozart and Salieri issue, along with the Mozart centric concepts, has actualized the advantages of the Vienna chapelmaster over the «genius of music». In pursuit of Salieri’s accomplishments, Mozart (according to L. Kyryllina) made his artistic «discoveries». The Salieri -Beethoven parallel can be traced within heroic style. The «Tarar’s» artistic mystery solution is based on opera genre specificity. The lack of genre concretization is caused by the authors’ awareness of the opera’s inconsistency with the traditional features of the French lyric tragedy. A mix of different genre and figurative spheres in a musical drama gives the work some features of aclassicism. «Genre mix up» turned to be anticipation of discovering the opera of the future, based on the synthesis of heterogeneous. The research has determined genre features of the French lyric tragedy, comic opera, prophetic premonition of the grand opera and the opera of salvation, which are characteristics of the «joint work». Synthesis is an artistic method defining the genre specificity of Salieri - Beaumarchais’s «Tarar» as a musical drama. Observations on «Tarar’s» genre ambiguity are generalized by justifying the extrapolation of the author’s genre name «Axura» opera-semiseriaon to a «joint work» by Salieri - Beaumarchais. Trying to define «Tarar’s» genre name the researcher has taken into account the aspects of «dramma tragicomico» genre specificity.

Show full item record