dc.contributor.author |
Сорока, Іван Іванович |
|
dc.date.accessioned |
2020-10-20T08:23:40Z |
|
dc.date.available |
2020-10-20T08:23:40Z |
|
dc.date.issued |
2017 |
|
dc.identifier.citation |
Сорока І. І. Підтекст як категорія сценічного мовлення : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.02 - театральне мистецтво / І. І. Сорока ; М-во культури України. НАКККіМ. – Київ, 2017. – 195 с. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2225 |
|
dc.description |
The thesis focuses on essence subtext as a category of stage speech and
grounding techniques embodied in its theatrical practice.
Timeline becoming subtext: «to-Stanislavski» period — the implication of
Stanislavsky and followers — «post-Stanislavski» period is reproduced. The
contradiction in the interpretation of the subtext representatives by school K.
Stanislavsky is discovered. Approaches of Ukrainian theater educators and artists to
the subtext are described. Interpretations of subtext by modern theater theorists are
traced and made their comparative analysis.
The existence of two different vectors of subtext’s interpretation is determined
by analyzing the sources and generalization of theoretical and practical search:
1) hidden meaning when the lexical meaning of the words do not convey the inner
meaning of speech; that is not explicitly stated in the text, but arises from how the
text is interpreted as an actor; 2) psychological, emotional and volitional beginning of
stage speech; psychological tool that informs about the internal state of the character,
which sets the distance between what is said in the text and that shows on the stage.
Content of subtext’s category in the theater and pedagogy is clarified. The
author offers own understanding of the term and the definition of language,
performing subtext: phono-sense — speech action text meanings. Significance of
phono-sense as part of stage speech is proved. Technology application and admission
phono-sense peculiarities of stage speech is outlined. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Дисертацію присвячено визначенню сутності підтексту як категорії
сценічного мовлення та обґрунтуванню прийомів його втілення у театральній
практиці. Відтворено хронологію становлення категорії підтексту у
театрознавстві: «до-Станіславський» період — підтекст у Станіславського та
послідовників — «пост-Станіславський» період. Виявлено суперечності у
трактовці та тлумаченні прийому підтексту представниками школи
К. Станіславського. Охарактеризовано підходи українських театральних
педагогів та митців до категорії підтексту. Простежено варіанти тлумачення
підтексту сучасними теоретиками театру та здійснено їх компаративний аналіз.
На основі аналізу джерельної бази та узагальнення теоретико-практичних
пошуків діячів театру щодо категорії підтексту визначено існування двох
різних векторів його трактування: 1) прихований смисл, коли лексичні значення
слів не передають внутрішній зміст мовлення; те, що експліцитно не сказано в
тексті, але виникає з того, як текст інтерпретується актором; 2) психологічне,
емоційно-вольове начало сценічного мовлення; психологічний інструмент, що
інформує про внутрішній стан персонажа, який встановлює дистанцію між тим,
що сказано в тексті, і тим, що показано на сцені.
Уточнено зміст категорії «підтекст» у театральному мистецтві та
педагогіці. Запропоновано власне розуміння, термін і визначення мовного,
виконавського підтексту: фоносмисл — мовленнєва дія текстовими смислами.
Доведено значущість фоносмислу як складової сценічного мовлення.
Окреслено технологію застосування та особливості функціонування прийому
фоносмислу в мистецтві сценічного слова. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.publisher |
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв |
uk_UA |
dc.subject |
підтекст, сценічне мовлення, система Станіславського, акторська майстерність, фоносмисл, дієсмисл, іншосмисл |
uk_UA |
dc.title |
Підтекст як категорія сценічного мовлення |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Subtext as a Category of Stage Speech |
uk_UA |
dc.type |
Other |
uk_UA |