Культурний код і «подвійне кодування» в мистецтві

Афоніна, Олена Сталівна

Культурний код і «подвійне кодування» в мистецтві

Афоніна, Олена Сталівна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2231

Date: 2018

Abstract:

Науковою проблемою представленої дисертації є комплексне мистецтвознавче дослідження культурного коду і «подвійного кодування» в мистецтві у контексті семіотики, структуралізму, постструктуралізму, психоаналізу, філософії постмодернізму та культурологічної герменевтики. Культурний код передає інформацію, історично накопичену в культурі у вигляді знаків і символів. Закріплюючись у міфопоетиці, фольклорі та релігії, культурний код залишається впізнаваним, не дивлячись на його незвичне використання як цитати, утворення оригінальних алюзій чи ремінісценцій, винахід нових конотацій, контамінацій і пастіш. Семіотико-семантичне навантаження змістів і форм мистецьких творів відбувається внаслідок вживання культурного коду в художній текст, формуючи особливий процес розшифрування його нових значень. Ідея «подвійного кодування» в мистецтві збігається із семіотичним подвійним трактуванням культурного коду, унікальне існування якого простежується від періоду неписемності до сучасних Інтернет-ресурсів в контексті культури. «Подвійне кодування» в мистецтві є відкриттям додаткових значень культурного коду через художні прийоми.

Description:

The scientific problem of the presented thesis is a complex art study of cultural codes and the «double coding» in art on the basis of semiotics, structuralism, poststructuralism, psychoanalysis, philosophy of postmodernism and culturological hermeneutics on examples from musical, pictorial, choreographic art in the history of spiritual culture. The cultural code conveys information historically accumulated in the culture in terms of signs and symbols. Fixed in mythology, folklore and religion, the cultural code remains recognizable, despite unusual citations, the identification of transparent allusions or reminiscences, new connotations, contamination and pastiche. Semiotics, the semantic load of meanings and forms of artistic works, results from the use of a cultural code in an artistic text, forming a special process for the invention of its new meanings. The idea of "double coding" in art coincides with the semiotic in the dual interpretation of the cultural code, the decoding of which can be traced from the period of illiteracy to modern Internet resources in the context of culture. "Double coding" in art is the discovery of additional values of the cult-like code through artistic techniques. "Double coding" in the art of postmodernism corresponds with the ambivalent eccentric way of perceiving cultural code in the paradoxical formation of a new text. Fixed in mythical poetics, folklore and religion, and also figuratively embodied through «double coding» in different types of art, the cultural code retains its basic qualities, which makes it recognizable, despite various connotation, pastes, game, labyrinth. Under the cultural code, regardless of semiotic, structuralism, poststructuralism, postmodern sources, we understand the totality of means, conventional signs (symbols, notation), images, models of text construction that ensure the preservation, processing and transmission of information. Particular attention is paid to the problem of duality in the interpretation of the code (Pierce, F. De Saussure, Yu. Kristeva, J. Lacan, M. Foucault) and the corresponding double models: code-language, code-symbol, code-genre, code-plan. Specificity of codes in musical, pictorial, choreographic art, their genres, stylistic expression, intonation-rhythmic and sign-shaped spheres is represented through the concepts of episteme, «discourse», «discursive practice», «discursive events», «archives» (M. Foucault), «Semiotic structures» (R. Jacobson and U. Eco), «labels, labyrinths» (U. Eco), «Phonology — language» (Prague linguistic circle, Czech semiotics school, J. Mukarzhovsky), «Myth» (K. Levi-Strauss), «intonations» (B. Asafiev), «communicative archetypes, the Muses cial labels» (D. Kirnarskaya). In addition, the concept of structural psychoanalysis about the functioning of natural language-code in the form of metaphor and metonymy, with the ability to transfer the name from certain objects (phenomen, signs, etc.) to others based on the similarity or contiguity of the connection between objects, is of particular importance. Such a process creates conditions for ambiguous interpretation of information with real, imaginary, symbolic codes (J. Lacan). Symbolic, hermeneutical, cultural, semiotic codes, passing through various practices, have the property of providing them with an ideological and cultural unity, forming a super-textual organization of meanings, «associative fields» (R. Bart), intertextuality (Yu. Kristeva). Through the complex use of various methods, the essence of the double code is established. The idea of «double coding» coincides with the semiotic dual interpretation of character codes, the codification of which can be traced from the era of pre-written barbarism and phonetic writing, through printing technology and modern electronics to Internet resources (M. McLuhan, N. Kirillova). While the code remains unchanged, the totality of its designations remains recognizable to ensure a communicative process. Therefore, the code is a formula, a stamp, an image, a sign, a symbol, which have permanent qualities, but can be transformed depending on the cultural and historical environment.

Show full item record