Electronic National Academy of Ukraine on Culture And Arts Management Staff Institutional Repository

Семантика водної стихії в культі материнського божества

Show simple item record

dc.contributor.author Кургаєва, Стелла-Катерина Володимирівна
dc.date.accessioned 2020-11-10T09:46:55Z
dc.date.available 2020-11-10T09:46:55Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.citation Кургаєва С-К. В. Семантика водної стихії в культі материнського божества : дис. на здоб. наук. ступеня канд. іст. наук : 26.00.01 «Теорія та історія культури» / С-К. В. Кургаєва ; М-во культури України. НАКККіМ. – Київ, 2019. – 246 с. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2315
dc.description The thesis is a study of the semantic value of the water element in the complex of attributes of the cult of the maternal deity of ancient civilizations. The work reveals the specifics of the birth of the cult of the Great Goddess from the Paleolithic period (40–30 thousand years ago) and its historical development until the appearance of the patriarchal form of organization of society in the early Iron Age (IV century AD). It was found out that the cult of the Great Goddess has already acted and remains the object of research in domestic and foreign historical science. However, this historical cultural phenomenon was studied mainly in some aspects and did not distinguish the complex of attributes of the cult, and especially the mythology and spiritual content of motherhood, and the semantic significance of the water element associated with it. In the writings of the scientists there were raised problems of the formation and development of the cult of the Great Goddess; his existence in different cultures of the ancient world; manifestations and its significance for society; the development and spread of worship in other cultures; Problems of the theory and methods of its research. It is established that in modern historical science there is no comprehensive study of the phenomenon of motherhood and water element in the cult of the Great Goddess of ancient civilizations. This interdisciplinary study is devoted to the study of the semantics of the water element in the cult of the maternal deity of ancient beliefs. The appearance of views on nature in the maternal aspect is due to the circumstances of the development of the man himself and mankind as a whole. This is due to the fact that the environment dictated the conditions for the formation of the original worldview, and man was not separated from nature and was an integral part of it. The cult of the Great Goddess in the beliefs and mythology of ancient civilizations, in particular, Ancient Europe, the East, Asia Minor, ancient civilization, beliefs of the early Slavs, was investigated. The components of the cult of the Great Goddess interact, complement each other and are constantly in numerous systemic and extra-system bonds, ensuring the functioning and development of ancient society. The content of motherhood and water element is developed as an archaic symbol of the source of life in the cult of the maternal deity. Based on the study and analysis of archaeological, historical and cultural sources of material sources, the epistemology and preconditions for the emergence of the cult of the Great Goddess, which include the foundations of the social organization of people, are closely related to the natural environment, the formation of consciousness that forms the basis of the birth of diverse ideas about the construction of the world and ideological ideas. An analysis of the iconography of a female figure has revealed that the origin and distribution of maternal worship is accompanied by the emergence of a "female deity" in prehistoric and early historical Anatolia. A number of investigated iconographies of Anatolian female figures, beginning with the pre-Noelite and the middle of the Neolithic, testify to the presence of the cult of the Great Goddess. Anatolia is prone to religious coalescence and modifies its identity to cultural pluralism throughout the period of bronze, and subsequently forms the syncretism of Hellenistic goddesses. From there, through the evolutionary path, the cult of the Great Goddess penetrated from the territory of Asia Minor to Greece and Rome, Mesopotamia, Egypt, Central Asia, and worshiped it throughout the ancient world. It was found that the cult of the Great Goddess was a common feature for matriarchal societies. The goddess manifests itself as a symbol of the cosmic and cosmic source of the universe. The archetypal image of the Great Mother Goddess is expressed in rituals, ceremonies, art, and mythology. An archetypal mother lives in every human psyche and is a symbol of protection, fertility and revival. On the basis of historiography analysis, the leading tendencies of formation of religious views in ancient societies were revealed and generalized. It was found that this process was not primitive and occurred with a clear definition of the object of worship, namely, the source of power, due to which the socio-economic uplift of society took place. The features of formation of the image of the mother of the Great Goddess on the basis of comparative analysis of the mythology of the Indo-European range are determined. The natural ability of a woman is to infect the infant with the mother's milk and in the semantic sense, this image acts as a source of life. In natural conditions, water feeds everything alive and also acts as a source of life for all things on earth. The associative comparison of these two natural images led to the synergy of the semantics of the water element with the mythology of the maternal deity. The main factors of the formation of belief in the cult of the maternal deity are shown on the basis of terrestrial natural processes, which were embodied in the psychic framework of human consciousness understandable to him by symbolism, including the hunger quench, which in is manifested in the symbolism of drinking of mother's milk, which is equivalent to the saturation of nature with moisture, which formed the basis of world-understanding. Motherhood and the water element can be considered as a cultural phenomenon of ancient societies. In this sense, this problem has not yet become the subject of independent scientific research, and this opens up new opportunities for scientific research. Changes in relations in the socio-economic development of ancient societies have led reorientation of ritual ceremonies from the matrilineal agricultural way of life on the patriarchal cattle breeding, and later - military cults with the patriarchal deity Thus, the rite of fire related to the patriarchal society came to replace the water rites of the matrilineal society. The choice of research strategies for the study of cultural forms and processes associated with the semantics of motherhood and water, its significance in the mythology of ancient civilizations of the period of patriarchal deities made it possible to find out that in the iconography of the Greek Zeus, the Roman Jupiter, the Egyptian gods of the Hapus, the Nile, and verbally in the Jewish god El Shaddai, who later took the form of Jehovah, there are features of the female hypostasis of the Goddess of Mother. It is noted that the function of motherhood remained in the image of a male god for a long time. In historical science, the study of the cult of the great goddess was mainly focused on determining its place in the chronotop of historical development and clarifying the relationship with various forms of religious activity. The development of new ways of understanding the cult activity, the study of the importance of motherhood in the culture of ancient civilizations, the disclosure of the genesis of the sacred theme of motherhood and its personification with the water element, as the global force of nature on the basis of the achieved theoretical knowledge, is considered relevant to the development of new knowledge and development of science. uk_UA
dc.description.abstract Дисертація є дослідженням семантичного значення водної стихії в комплексі атрибутів культу материнського божества давніх цивілізацій. У роботі розкрито специфіку зародження культу Великої Богині від періоду палеоліту (40–30 тисяч років тому) і його історичний розвиток до появи патріархальної форми організації суспільства у ранній залізний вік (IV ст. н.е.). З’ясовано, що культ Великої Богині є об’єктом дослідження у вітчизняній і зарубіжній історичній науці. Проте це історичне явище в культурі досліджували здебільшого в окремих аспектах і не виокремлювали міфологію та духовний зміст материнства, а також пов’язане з ним семантичне значення водної стихії. У працях учених були порушені проблеми становлення й розвитку культу Великої Богині; його побутування в різних культурах Стародавнього світу; прояви та його значення для суспільства; розвиток і поширення культу в інших культурах; проблеми теорії та методики його дослідження. Встановлено, що в сучасній історичній науці відсутнє комплексне дослідження феномену материнства та водної стихії в культі Великої Богині давніх цивілізацій. Міждисциплінарне дослідження присвячене вивченню семантики водної стихії в культі материнського божества стародавніх вірувань. Поява поглядів на природу в материнському аспекті обумовлене обставинами розвитку самої людини та людства загалом: навколишнє середовище диктувало умови формування первісного світогляду, а людина не була відокремлена від довкілля й була його невід’ємним складником. Досліджено культ Великої Богині у віруваннях і міфології давніх цивілізацій, зокрема Давньої Європи, Сходу, Малої Азії, античної цивілізації, ранніх слов’ян, Стародавньої Індії. Складники культу Великої Богині взаємодіють, взаємодоповнюють один одного й постійно перебувають у численних системних і позасистемних зв’язках, що забезпечувало функціонування та розвиток давнього суспільства. Розроблено контент материнства та водної стихії як архаїчного символу джерела життя в культі материнського божества. На основі вивчення археологічних, історичних, культурологічних джерельних матеріалів розкрито передумови виникнення культу Великої Богині, до яких належать основи суспільної організації людей у тісному взаємозв’язку з природним середовищем і формування свідомості, яка постає основою зародження уявлень про побудову світу та міфології. Аналіз іконографії жіночої фігури дав змогу виявити, що походження та поширення материнського культу супроводжується виникненням «жіночого божества» в доісторичній і ранній історичній Анатолії. Низка досліджених іконографій анатолійських жіночих фігур, починаючи з донеоліту й до середини неоліту, свідчить про наявність культу Великої Богині. Анатолія схильна до релігійної коалесценції й модифікує свою ідентичність до культурного плюралізму протягом усього періоду бронзи, а згодом формує синкретизм елліністичних богинь. Звідти еволюційним шляхом відбулося проникнення культу Великої Богині з території Малої Азії до Греції та Риму, Месопотамії, Єгипту, Центральної Азії та поклоніння їй в усьому Стародавньому світі. З’ясовано, що культ Великої Богині був спільною ознакою для матріархальних суспільств. Богиня проявляє себе як символ земного й космічного джерела Всесвіту. Архетипічний образ Великої Богині-Матері виражений у ритуалах, обрядах, мистецтві, міфології. Архетип матері живе в уяві кожної людини і є символом захисту, родючості та відродження. Люди здавна усвідомлювали важливе значення води для забезпечення стабільного життя суспільства, тому річки ототожнювали із жіночим началом, а в Індії їх називали матерями. На основі аналізу історіографії виявлено й узагальнено провідні тенденції формування в давніх суспільствах релігійних поглядів. З’ясовано, що цей процес не був примітивним і мав чітко визначений об'єкт поклоніння, а саме – джерело живлення, завдяки якому відбувалося соціально-економічне піднесення суспільства. Визначено особливості становлення образу материнства Великої Богині на основі порівняльного аналізу міфології індоєвропейського ареалу. Природною здатністю жінки є напувати немовля материнським молоком, і в семантичному значенні цей образ постає як джерело життя. У природних умовах вода живить все живе і тому постає як джерело життя для всього сущого на землі. Асоціативне зіставлення цих двох природних образів призвело до синергії семантики водної стихії із міфологією материнського божества. Проаналізовано головні чинники формування культу материнського божества на основі земних природних процесів, які людська свідомість наділяла зрозумілим для неї символізмом. Зокрема, угамування голоду символізувало напування материнським молоком подібно до того, як природа насичується вологою, – це й стало основою світорозуміння. Материнство та водну стихію можна трактувати як культурний феномен давніх суспільств. У такому значенні ця проблематика ще не ставала предметом наукового пошуку, і це відкриває нові можливості для дослідження. Зміни, що відбулися в соціально-економічному розвитку давніх суспільств, обумовили переорієнтацію культових обрядів з матрилінійного землеробського способу життя на патріархальне скотарське, а пізніше – воїнських культів із патріархальним божеством. Таким чином, на зміну водним обрядам матрилінійного суспільства прийшли обряди, пов’язані з вогнем, що характеризують патріархальне суспільство. Вибір дослідницьких стратегій вивчення культурних форм і процесів, пов’язаних із семантикою материнства та водної стихії, її значенням у міфології давніх цивілізацій періоду патріархальних божеств дав змогу з’ясувати, що в іконографії грецького Зевса, римського Юпітера, єгипетських богів Хапі, Нілу та в словесній формі в іудейського бога Ель-Шаддай, який пізніше прийняв форму Єгови, є риси жіночої іпостасі Богині Матері. Відзначено, що функція материнства залишалася в образі чоловічого бога ще тривалий час. У науці вивчення культу Великої Богині переважно було зосереджено на визначенні її місця в хронотопі історичного розвитку та з’ясуванні зв’язків з різними формами культової діяльності. Опрацювання нових способів розуміння культової активності, вивчення значення материнства в культурі давніх цивілізацій, розкриття генези сакральної теми материнства і її уособлення з водною стихією як глобальної сили природи на основі досягнутих теоретичних знань сприятиме виробленню нового знання та розвитку науки. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.publisher Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв uk_UA
dc.subject міфологія, культ материнського божества, культ Великої Богині, Богиня Матір, материнство, водна стихія, палеоліт, неоліт, антична культура, трипільська цивілізація, історико-культурні умови, еволюція, атрибут, сакральний світ, давні цивілізації uk_UA
dc.title Семантика водної стихії в культі материнського божества uk_UA
dc.title.alternative Semantic of water element in the cult of the maternal deity uk_UA
dc.type Other uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account