Короткий опис(реферат):
У дисертації розглянуто специфіку «музичного портрета» як форми
французької вокальної культури ХХ ст. Розкрито теоретичне розуміння портрета,
який синтезує художній образ та філософське осмислення унікальних характеристик
та типових рис особистості. Для «музичного портрета» найголовнішими засобами
виразності є синтез музики та слова, до яких можуть додаватися елементи
хореографічного, театрального та образотворчого мистецтв. Французький камерновокальний портрет є національним явищем, в якому особливості культури,
стильових і жанрових прикмет демонструють важливість традицій.
Досліджено типові риси французького символізму. Доведено значення
музичного символізму для французької вокальної культури ХХ ст. Визначено
вплив поезії сюрреалістів на камерно-вокальні твори, що розширило уявлення про
взаємодію поетичного символізму і музичного жанру mélodie, результатом якого
стає поглиблення психологізму музичних образів, ефект синестезії «музичного
портрета», набуття діалогічної невимушеності. Смислові глибини поезії
розкриваються на всіх рівнях (мелодичному, ритмічному, фонетичному,
синтаксичному та ін.).
Аналіз вокальних «портретів» через інтермедіальність доводить, що однією з
їх функцій є збереження національної самобутності, тісний зв’язок з фольклорною
та міською культурами, використання досвіду жанрів шансон і мелоді. Музичне
портретування обґрунтовано як різновид інтермедійної інтерпретації художніх
текстів.
Наративний аналіз дозволив окреслити різні види сприйняття, поєднати
візуалізацію і внутрішнє відчуття образів та уявлень, емоційність та інтелект. Для
осмислення подолання меж різних видів мистецтва в «музичному портреті»
застосовано поняття «екфразис». Всі визначальні риси «музичного портрета»
ілюструються різними творами Ф. Пуленка.
Суть розробки, основні результати:
The thesis deals with the specifics of "musical portrait" as a form of French vocal
culture of the twentieth century. The theoretical understanding of the portrait genre is
revealed, which synthesizes the artistic image and philosophical comprehension of both
unique characteristics and typical features of the personality. For the "musical portrait»,
the most important expressive means is the synthesis of music and words that can be
enriched by the elements of choreographic, theatrical and fine arts.
The French chamber-vocal portrait genre is a national phenomenon, in which
features of linguistic culture, stylistic and genre characteristics demonstrate the importance
of a national idea. The typical features of French symbolism as a style are investigated.
The value of musical symbolism for the French vocal culture of the twentieth century is
proved. The influence of surrealistic poetry on chamber vocal works has been determined,
which has expanded the idea of interaction between poetic symbolism and the musical
genre of mélodie, the result of which is the deepening of the psychology of musical
images, the visualization of the "portrait", and the acquisition of dialogical ease. Analysis
of vocal "portraits" in the framework of the study of the synthesis of arts proves that one
of their functions is self-identification, preservation of national identity. The close
connection with folk and urban cultures, the use of the experience of genres of chanson
and mélodie makes it possible to use the principle of double coding for the analysis of the
genre. Musical portraiture as a kind of intermediate interpretation of artistic texts is
substantiated. Narrative analysis allowed to outline different perceptions, combine
visualization and internal perception of images and representations, emotionality and
intelligence. For the understanding of overcoming the boundaries of different types of art
in the "musical portraits", the concept of "ekphrasis" is used.
All the defining features of the genre of "musical portrait" can be illustrated by
various works by F. Poulenc. The music of the composer has a worldwide reputation, and
therefore Ukrainian performers are interested in its in-depth study. Conceptual
developments presented in the thesis can be used to analyze "musical portraits" in other
national cultures and other epochs.