Короткий опис(реферат):
Дослідження присвячено вивченню та розробці прийомів перекладення
творів світової класики для бандури з урахуванням специфіки будови
інструмента та відповідних можливостей звукоутворення. Узагальнено та
конкретизовано поняття художнього музичного перекладення у порівнянні з
літературним перекладом. Бандурне перекладення визначено як окремий жанр
музичної творчості в системі музичних перекладень.
Внутрішньожанрова класифікація перекладень музичних творів для
бандури має свої особливості, що пов’язані з артикуляційно-штриховим
комплексом виражальних засобів. Для бандури він дещо відрізняється від
інших інструментів (переважно струнних, інструментів із фіксованою
настройкою, зокрема фортепіано, клавесина, органа). Акцентовано увагу на
вокально-інструментальній природі виконавства на бандурі.
Детально проаналізований процес перекладення демонструє оригінальний
підхід перекладача до обраного твору, розкриває специфіку цієї роботи, виявляє
основні труднощі у перекладенні. Досліджено теоретичні засади художнього
перекладення музичних творів для бандури та практичні шляхи його
здійснення, головний із яких – збереження оригінального авторського задуму в
новій версії нотного тексту музичного твору.
Суть розробки, основні результати:
The dissertation is devoted to the study and development of techniques for the
transcription of classical compositions for the bandura, taking into account the
specifics of the structure of the instrument and corresponding sound formation
potential. The concept of artistic transcription in comparison with other arts (literature)
is generalized and clarified, and stages of redevelopment of the genre are traced, in the
formation of genres of bandura art, including transcriptions for the instrument.
The creative activities of H. Khotkevych, his followers L. Haydamaka,
V. Kabachok and V. Yemetz became the impetus for the development of bandura
transcriptions. The transformation of the bandura into a concert instrument and the
proliferation of ensemble and orchestral performance prompted the development of a
trancriptions for the instrument, which solved the problem of repertoire for bandura
players. The main advantage of academic banduras of all types is the wide range,
which allows the performing of an unlimited number of works of different genres and
styles. The bandura can be considered a multi-timbral instrument that reproduces the
techniques of ensemble orchestral sound.
The intergral classification of musical compositions transcriptions for the
bandura has its own peculiarities which are connected to complexities in the use of
articulation as am expressive tool. For the bandura, this problem is somewhat
different from that of other instruments (strings, fixed-tuned instruments such as the
piano, harpsichord, organ). Emphasis on the vocal-instrumental nature of bandura
performance is understood.
The detailed process of transcription in each case demonstrates the original
approaches used by the transcriber for the selected work, reveals specifics of the work,
which reveals some major difficulties in transcription. For the bandurist's repertoire, these
works are very valuable. Such examples can be seen in the transcriptions by A. Bobyr,
S. Bashtan, A. Omelchenko, V. Lobko, V. Pol’ovyi, V. Gerasymenko, A. Kolomiyets,
M. Skoryk, A. Ivanysh, L. Kohanska, L. Posikira, P. Chukhray, Y. Yanitsky. Some of the
analyzed works are transcriptions by the author of the study T. Yanitsky.
The subject of this research is the theoretical basis for the artistic transcription of
musical works for the bandura and practical ways of its implementation, the direction
of which is the preservation of the original author's idea in the new version of the
musical composition.