Abstract:
Християнський обряд, а водночас і монодія займали особливе місце в
українському суспільстві вже від Київської доби і надалі сприяли
духовному зросту нації. В цьому особливо переконує Барокова доба, яка
вирізняється загальним піднесенням і потужним духовним струменем,
який проявився в усіх мистецьких сферах. В цей період сакральна
монодія набула досконалих форм, єрархічної жанрової диференціації та
максимального поширення по всіх українських етнічних землях.
У ХХ ст. зустрічаємо особливе зацікавлення духовною тематикою, що
проявилося у великій кількості творів українських композиторів. В цьому
розмаїтті жанрів виокремлюються композиції, які загострюють відчуття
тяглості з українською минувшиною завдяки пов’язаності з сакральним
монодійним мелосом.
У нашому дисертаційному дослідженні аналізуємо осмогласний цикл
Богородичних догматів Віктора Степурка, Три ірмологіони Івана Небесного і Страсні-антифони Олександра Козаренка. У цих творах досягається
довершена рівновага між сучасними засобами вираження і автентичними
інтонаціями сакральної монодії. Знайдено відповідні засоби мелодичного
вираження: часті зміни розміру та тональностей, що відповідно змінює
метро-ритмічні співвідношення і узгоджується з текстом; ладова
мінливість, яскрава палітра інструментальних фарб, контрасність хорових
партій тощо. В такий спосіб розкривається мелодичний потенціал
сакральних піснеспівів і підкреслюються богословські глибини поетичного слова. Такий творчий метод розкриває нові горизонти перед майбутнім української музичної культури.
Description:
The dissertation is dedicated to the investigation of modern Ukrainian art
of composers in the context of introduction of sacral monophony into authorial
creative laboratory of intonation fund of ancient liturgical music.
Christian ceremony, and at the same time monody, has played an important
part in Ukrainian society since the times of Kievan Rus’ and further moved in
the direction of religious development. The Baroque Age, which is notable for
common excitement and powerful spiritual flow, manifested in all spheres,
persuades us especially. Exactly in this period the sacred monody acquired the
perfect forms, hierarchic genre differentiation and maximum expansion in all
Ukrainian ethnic territories. It became possible due to creation of music
scorning recording and appropriate formation of Heirmologion’s innovational
liturgical collection, which comprised selected chorister repertoire in accurate
reading. The authors creation has been developing since that time.
In further advancement of national music art we observe gradual differentiation: the sacred monody conserves medieval style standards while polyphonic
genres develop in keeping up with West European influences. But in the later
half of 20th there was an interest for ecclesiastical subjects which was manifested in a number of works. The compositions are distinguished in the diversity of genres which emphasize the sense of continuity with Ukrainian past and
returning to origin, to selected genres of monody hymns, which melodies
changes marginally in author’s reading, but in addition to that use different
variants of modern harmonic forms.
In our dissertation we paid special attention to those moments on the
example of okthoecho’s cycle of Theotokos-dogmats of Viktor Stepurko,
Irmologions of Ivan Nebesnyi and Passion antiphons (The oratorio of «Passion
of Lord our Jesus Christ, appealed to this theme») of Oleksandr Kozarenko.
Kozarenko uses initial texts and melodics of original monody chants of fifteen
passionate antiphons which belong to one of the oldest Ukrainian irmologions –
Lviv irmologion of the end of the XVI century. It is exclusive feature of the
score.
Interpretation of sacred monody genres by Viktor Stepurko, Ivan Nebesnyi
and Oleksandr Kozarenko on the example of testifies to the deep understanding
of essence of these works, and also by the expressive certificate of their
actuality. Appealing to such difficult and deep sacred material, composers
managed to underline its melodious riches and to underline the theological
depths of poetic word.
It is achieved a perfect balance of modern means of expression and authentic
intonations of sacred monody in the works of these composers. The means of
melodic expression are found: the frequent changes of measures and tonality,
which correspondingly changes rhythm and meter relation and coordinated
with text, modal changeability, brilliant palette of instrumental paints, contrast
of choral parties, etc. In this way the melodic potential of sacral hymns reveals
and theological depths of poetic word are underlined. We can make sure that
such passage through the time opens new horizons in front of the future of
Ukrainian music culture