Короткий опис(реферат):
У дисертації досліджено діяльність Візантійського хору М. Антоновича в контексті хорового виконавства давньої релігійної музики в
Європі другої половини ХХ ст. в межах руху історично інформованого
виконавства. Досліджено виконавські традиції давньої сакральної
музики західного та східного обряду, їх розвиток у другій половині
XX ст., розглянуті естетичні засади їх формування та основна проблематика. Розглянуті основні етапи формування М. Антоновича як
диригента та досліджено історію створення та діяльності Візантійського хору під його керівництвом у 1951–1991 роках. Хор у своїй
діяльності широко презентує українську духовну музичну традицію.
Вишкіл учасників хору включав лекції з історії церковного співу,
теоретичне інструктування, практичні заняття з вокалу, переклади і
роз’яснення змісту співаних текстів, навчання правильної вимови,
однак, М. Антонович зумів передати нідерландським співакам найважливіше – глибинну сутність української музики, її український дух. У
діяльності хору вперше в історії європейського виконавства було
досягнуто ефекту максимальної наближеності до традиційного прототипу виконання українських літургійних творів не носіями цієї
традиції, а чужоземними, а саме голландськими виконавцями. У дослідженні доведено, що діяльність Візантійського хору відповідає всім
головним методологічним засадам історично інформованого виконавства.
Суть розробки, основні результати:
In this thesis there was studied the activity of the Myroslav Antonovych’s
Byzantine Choir and its aesthetic and stylistic fundamentals of the Ukrainian
liturgical music performance in the context of a choral performance of the
ancient religious music in Europe of the second half of the 20th century
within the movement of historically informed performance. The performing
traditions of the ancient sacred music of the Western and Eastern rites, their
development in the second half of the 20th century were studied, the aesthetic
principles of their formation and their core issues were examined. It was
found out that the main differences in the ancient religious music performance of Eastern and Western traditions during divine services are associated
with the embodiment of the fundamental ideological ideas of the Eastern and
Western Churches. The performance of the ancient sacred music within the
movement of historically informed performance was especially valuable in
the second half of the XX century.
The main stages of M. Antonovych formation as a future choir director
were considered and the history of the Byzantine Choirformation and activity
under his leadership in 1951-1991 was studied. The choir, which was formed
to perform hymns of the Byzantine rite during divine services, widely
presents the Ukrainian spiritual music tradition in its activity – from the
ancient Kyiv chant to the sacred music of the Ukrainian composers of the
20th century. Choir members training included lectures on the history of
Church music, theoretical mentoring, singing practical classes, translations
and explanations of the content of the performed texts and teaching pronunciation. However, M. Antonovych managed to impart the most important
thing to the Dutch singers – the core essence of the Ukrainian music, its
Ukrainian spirit. For the first time in the European performance history the
choir achieved the effect of maximum proximity to the traditional prototype
of the Ukrainian liturgical works performing not by the pillars of thistradition
but by the foreigners, namely Dutch performers.
The performance of the liturgical music by the Byzantine Choir in the
context of the European choral performance of the second half of the 20th
century and the aesthetic and stylistic concept of the Liturgy performance of
the Byzantine rite from the point of view of historically informed performance was analysed. It was proved that the activity of the Byzantine Choir
meets all main methodological principles that have been formed within the
direction of historically informed performance. The singing traditions of the
Kyiv Pechersk Lavra has influenced on the formation of the sound ideal of
the Byzantine Choir. The Galician tradition of liturgical singing in the second
half of 19th and the first half of 20th century, which was reproduced by
Antonovych was no less important.
The Byzantine Choir became a striking phenomenon in the history of
choral performance thanks to M. Antonovych, its founder and choir director,
who has formed its performing concept on the basis of the deep knowledge
of the traditions of Ukrainian liturgical singing and individual methods of
work with chorists.