Короткий опис(реферат):
Дисертаційне дослідження присвячене виявленню закономірностей
еволюції естетичних засад польської пісні в художній культурі Львова
ХІХ – першої третини ХХ століття крізь призму соціоісторичних процесів. Здійснена класифікація пісенної творчості польських львівських
композиторів Кароля Ліпінського, Кароля Мікулі, Генрика Ярецького,
Яна Ґалля, Станіслава Нєвядомського, Мечислава Солтиса, Адама Солтиса, а також композиторів-аматорів середини ХІХ ст., Марцеля Мадейського та Теодозії Папари. В аналізі характерних зразків їх камерновокальної спадщини виявляються стильові, тематичні та музично-виразові пріоритети у зв’язку з соціокультурними запитами середовища. До
них відноситься широкий тематичний, жанровий, виконавський спектр
пісенної продукції, адаптація виразових елементів популярної музики,
що була наслідком спрямованості на широку демократичну аудиторію,
трансформація новітніх досягнень провідних західноєвропейських
шкіл. Вказується, що солоспіви у Львові творило широке коло авторів –
від професійних композиторів, діячів культурно-музичного життя міста
до аматорів, учасників музичних товариств. В дисертації введено в науковий обіг невідомі раніше камерно-вокальні твори польських львівських композиторів ХІХ – першої третини ХХ ст.
Суть розробки, основні результати:
The thesis research is devoted to the discovery of the regularities of the
evolution of aesthetic principles of the Polish song in the artistic culture of
Lviv in 19th and the first third of the 20th in the context of socio-historical
processes. It was performed a classification of the song creativity of the
Polish composers of Lviv, such as Karol Lipiński, Karol Mikuli, Henryk
Yaretski, Jan Gall, Stanisław Niewiadomski, Mieczysław Sołtys, Adam
Sołtys, as well as composers-amateurs of the middle 19th century Marcellus
Madejski and Theodosia Papara. The analysis of characteristic samples of
their chamber-vocal heritage reveals stylistic, thematic, and musical-
expressive priorities in connection with socio-cultural demands of the
environment. These include a broad thematic, genre, performance range of
song production, adaptation of the expressive elements of popular music,
which was the result of a focus on a broad democratic audience, the transformation of the latest achievements of leading Western European schools. It
is noted that the solo songs in Lviv were created by a wide range of authors –
from professional composers, artists of cultural and musical life of the city to
amateurs, participants of musical societies. In the thesis, the previously
unknown chamber and vocal works of Polish composers of Lviv of the 19th
and the first third of the 20th century were introduced into the scientific
circle. The synthetic approach to the analysis of the Polish song in Lviv for
more than one hundred years, combining socio-historical, cultural, and purely
musicological approaches is proposed. It seems rather promising in the study
of other artifacts both in terms of identifying their regional specificity and in
a particular genre circle. The possibility of applying such an approach to
other polyethnic environments of large European cities is indicated. The role
of songs written by the Polish composers of Lviv in the overall historical
panorama of the Polish culture is defined. The correctness of the conceptual
hypotheses of the given work is verified, on the basis of analytical sketches
the assumption about the nature and level of connections of the Polish
composers with the social environment of Lviv, its conditionality in
a number of socio-cultural processes, which were consistently taking place at
different historical stages, is confirmed. The study of the specifics of song
artifacts in the region for more than 100 years in all aspects: productive
(creativity), reproductive (performing), perceptual (perception and distribution in the society) helps to comprehend and more fully reconstruct an integral image of the musical atmosphere of the region in a certain historical
period. This direction of research deals with an important part of our heritage, not only in the sense of material value and evidence of the culturalhistorical process in our region, but also confirms the role of musical culture
of Lviv as a significant part of the European spiritual achievements and its
parallelism with the largest cultural centers of Europe.