Соціоісторичні та естетичні характеристики польської камерно-вокальної творчості Львова (ХІХ – перша третина ХХ ст.)

Бернацька-Гловаля, Емілія Іванівна

dc.contributor.author	Бернацька-Гловаля, Емілія Іванівна
dc.date.accessioned	2020-11-24T09:01:55Z
dc.date.available	2020-11-24T09:01:55Z
dc.date.issued	2018
dc.identifier.citation	Бернацька-Гловаля Е. І. Соціоісторичні та естетичні характеристики польської камерно-вокальної творчості Львова (ХІХ – перша третина ХХ ст.) : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 – музичне мистецтво / Е. І. Бернацька-Гловаля ; М-во культури України. ЛНМА імені М. В. Лисенка.– Львів, 2018. – 210 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2403
dc.description	The thesis research is devoted to the discovery of the regularities of the evolution of aesthetic principles of the Polish song in the artistic culture of Lviv in 19th and the first third of the 20th in the context of socio-historical processes. It was performed a classification of the song creativity of the Polish composers of Lviv, such as Karol Lipiński, Karol Mikuli, Henryk Yaretski, Jan Gall, Stanisław Niewiadomski, Mieczysław Sołtys, Adam Sołtys, as well as composers-amateurs of the middle 19th century Marcellus Madejski and Theodosia Papara. The analysis of characteristic samples of their chamber-vocal heritage reveals stylistic, thematic, and musical- expressive priorities in connection with socio-cultural demands of the environment. These include a broad thematic, genre, performance range of song production, adaptation of the expressive elements of popular music, which was the result of a focus on a broad democratic audience, the transformation of the latest achievements of leading Western European schools. It is noted that the solo songs in Lviv were created by a wide range of authors – from professional composers, artists of cultural and musical life of the city to amateurs, participants of musical societies. In the thesis, the previously unknown chamber and vocal works of Polish composers of Lviv of the 19th and the first third of the 20th century were introduced into the scientific circle. The synthetic approach to the analysis of the Polish song in Lviv for more than one hundred years, combining socio-historical, cultural, and purely musicological approaches is proposed. It seems rather promising in the study of other artifacts both in terms of identifying their regional specificity and in a particular genre circle. The possibility of applying such an approach to other polyethnic environments of large European cities is indicated. The role of songs written by the Polish composers of Lviv in the overall historical panorama of the Polish culture is defined. The correctness of the conceptual hypotheses of the given work is verified, on the basis of analytical sketches the assumption about the nature and level of connections of the Polish composers with the social environment of Lviv, its conditionality in a number of socio-cultural processes, which were consistently taking place at different historical stages, is confirmed. The study of the specifics of song artifacts in the region for more than 100 years in all aspects: productive (creativity), reproductive (performing), perceptual (perception and distribution in the society) helps to comprehend and more fully reconstruct an integral image of the musical atmosphere of the region in a certain historical period. This direction of research deals with an important part of our heritage, not only in the sense of material value and evidence of the culturalhistorical process in our region, but also confirms the role of musical culture of Lviv as a significant part of the European spiritual achievements and its parallelism with the largest cultural centers of Europe.	uk_UA
dc.description.abstract	Дисертаційне дослідження присвячене виявленню закономірностей еволюції естетичних засад польської пісні в художній культурі Львова ХІХ – першої третини ХХ століття крізь призму соціоісторичних процесів. Здійснена класифікація пісенної творчості польських львівських композиторів Кароля Ліпінського, Кароля Мікулі, Генрика Ярецького, Яна Ґалля, Станіслава Нєвядомського, Мечислава Солтиса, Адама Солтиса, а також композиторів-аматорів середини ХІХ ст., Марцеля Мадейського та Теодозії Папари. В аналізі характерних зразків їх камерновокальної спадщини виявляються стильові, тематичні та музично-виразові пріоритети у зв’язку з соціокультурними запитами середовища. До них відноситься широкий тематичний, жанровий, виконавський спектр пісенної продукції, адаптація виразових елементів популярної музики, що була наслідком спрямованості на широку демократичну аудиторію, трансформація новітніх досягнень провідних західноєвропейських шкіл. Вказується, що солоспіви у Львові творило широке коло авторів – від професійних композиторів, діячів культурно-музичного життя міста до аматорів, учасників музичних товариств. В дисертації введено в науковий обіг невідомі раніше камерно-вокальні твори польських львівських композиторів ХІХ – першої третини ХХ ст.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка	uk_UA
dc.subject	камерно-вокальний жанр, регіональна специфіка музики, музична культура Львова, польські композитори, соціоісторичні передумови	uk_UA
dc.title	Соціоісторичні та естетичні характеристики польської камерно-вокальної творчості Львова (ХІХ – перша третина ХХ ст.)	uk_UA
dc.title.alternative	Socio-historical and aesthetic characteristics of Polish chamber-vocal creativity in Lviv (19th – first third of 20th century)	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA