Волинське дворянське зібрання (1796-1917): функції, структура, участь у системі органів влади

Abstract

На основі аналізу архівних матеріалів, багатого корпусу законодавчих актів та наукової літератури у дисертації розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані в річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури й складу, функцій, прав та повноважень, обмеження участі зібрання в системі органів влади. З’ясовано механізми та технології усунення зібрання від управління губернією, серед яких позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій виявилося й у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про приналежність до привілейованого стану, а згодом й ревізія його діяльності. Однак найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання своїх корпоративних прав. Натомість держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз’єднувала шляхетську солідарність та підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.