Волинське дворянське зібрання (1796-1917): функції, структура, участь у системі органів влади

Казначеєва, Людмила Миколаївна

dc.contributor.author	Казначеєва, Людмила Миколаївна
dc.date.accessioned	2021-03-15T13:50:54Z
dc.date.available	2021-03-15T13:50:54Z
dc.date.issued	2008
dc.identifier.citation	Казначеєва Л. М. Волинське дворянське зібрання (1796-1917): функції, структура, участь у системі органів влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. іст. наук : спец. 07.00.01 "Історія України" / Людмила Миколаївна Казначеєва ; Ін-т історії України НАН України. К., 2008. 20 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2634
dc.description	In the dissertation on the basis of sources and the scientific literature the history of class corporate nobility bodies of Volyn province is investigated. In four chapters of this work the membership and structure of nobility assembly, its function, rights, privileges and participation of its members in the authority system are considered. Process of transition of gentry authorities - Seymik - in nobility assembly of the Russian sample is investigated. Despite of some external similarity, there was a cardinal difference between them. A complete dependence of assembly of absolute authority of the monarch and weak participation in management of state affairs was obvious. While the Polish Seymik solved not only local, but nation-wide problems as well. In this work one can find the characteristic to structure of Volyn nobility assembly which underwent changes depending on imperial politics. In difference from a Seymik, where every (polish) gentleman could be accepted, in nobility assembly landless noblemen had no possibility of becoming its member. In due course, the rights of participation in nobility assemblies have been deprived with all involved in the Polish revolt of 1830, and those who didn’t prove their nobility origin in time. The general laws and features of a legal regulation of activity of assembly according to the imperial legislation are considered in this work. Having had an opportunity to form local judicial and police administration, the nobility assembly in due course have been deprived the elective rights. Participation of local nobility in revolts, anti-Russian performances of the end of 1850 and beginning of 1860, served as an occasion to deprivation of nobility of the right to class corporation. Definitely, the nobility assembly was transforming and loosing elements of self-management, turning practically in official body. Despite of the sanction of restoration of Volyn nobility assembly in May of 1905, its activity hasn’t been renewed. The certain attention in the dissertation is allocated to studying of changes in activity of deputy assembly, provincial, district leaders of nobility and district nobility wardships during second half of XIX - the beginning of XX centuries, when they undertook some of the functions of the nobility assemblies.	uk_UA
dc.description.abstract	На основі аналізу архівних матеріалів, багатого корпусу законодавчих актів та наукової літератури у дисертації розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані в річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури й складу, функцій, прав та повноважень, обмеження участі зібрання в системі органів влади. З’ясовано механізми та технології усунення зібрання від управління губернією, серед яких позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій виявилося й у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про приналежність до привілейованого стану, а згодом й ревізія його діяльності. Однак найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання своїх корпоративних прав. Натомість держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз’єднувала шляхетську солідарність та підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Інститут історії України НАН України	uk_UA
dc.subject	Волинське дворянське зібрання	uk_UA
dc.subject	дворянське зібрання	uk_UA
dc.subject	система органів влади	uk_UA
dc.subject	органи влади	uk_UA
dc.title	Волинське дворянське зібрання (1796-1917): функції, структура, участь у системі органів влади	uk_UA
dc.title.alternative	Volyn nobility assembly (1796-1917): functions, structure, participation in the authority system	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA