ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Abstract

У дисертаційному дослідженні розглянуто питання розроблення теоретичних та науково-організаційних засад застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування з метою задоволення інформаційних потреб користувачів в умовах зміни системи наукової комунікації, становлення нової парадигми у національно-культурному розвитку України та інформатизації всього суспільного життя. Виявлено основні чинники, які є визначальними у розвитку інформаційних потреб. Суспільні перетворення, які відбулися в Україні в останні десятиліття, та зміни наукових комунікацій, викликані розвитком інформаційних технологій та телекомунікацій, суттєво вплинули на склад користувачів наукових бібліотек та можливості задоволення інформаційних потреб науковців. Крім того, формування інформаційних потреб користувачів прямо пов’язано з характером їхньої наукової діяльності, рівнем освіти та напрямами суспільно-політичних та соціально-економічних змін у суспільстві загалом, вивчення котрих дозволяє прогнозувати різні аспекти змісту наукових потреб в інформації і формувати відповідні інформаційні ресурси. Подано алгоритми взаємодії користувача та бібліотеки під час бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів відповідно до розвитку технологічних платформ Інтернету та змін концепцій від Бібліотеки 1.0 до Бібліотеки 4.0. Акцентовано на ролі бібліотекаря як активного учасника наукової комунікації, який здійснює аналіз та представлення наукової інформації, а також формування середовища комунікацій між ученими. Запропоновано бібліотечно-інформаційну модель оптимального забезпечення інформаційних потреб користувачів з урахуванням сучасної електронної наукової комунікації. Успішний досвід апробації запропонованої бібліотечно-інформаційної моделі забезпечення інформаційних потреб користувачів наукової бібліотеки на базі організації системи електронного науково-інформаційного обслуговування НБУВ показав обґрунтованість обраної структури моделі та її компонентів. Цей досвід може бути застосовано у діяльності наукових бібліотек та поширений на сучасні бібліотеки, які активно працюють з науковими користувачами.