Abstract:
The purpose of the work is the implementation of the scientific and theoretical substantiation of the mechanisms of formation and
implementation of participatory culture in the conditions of the digital society development. Research Methodology. The research uses general
scientific and special methods, in particular: the inductive and deductive method, the method of analysis and synthesis, the dialectical method,
the method of system and structural-functional analysis, the nomothetic and ideographic method. Scientific novelty lies in substantiation of the
significance of communicative governance as a determining environment for influencing the formation of a participatory culture, and cyber
hygiene as the basic element of its implementation in the conditions of the digital society development. Conclusions. The global tendencies of
formation of modern communicative management in the conditions of network (digital) society development are analyzed. It is determined that
the technological significance of digital technologies is rapidly changing to social, which contributes to the formation of a new participatory
culture. It has been established that cyber hygiene has no signs of statehood or privacy, and therefore the digital awareness and literacy of
citizens is the basis of counteracting manipulative influence of cybercriminals. It is proved that information psychological weapons are a
destructive means of influencing mass consciousness / unconsciousness, therefore, the visual task for the proper functioning of digital society is
to master each individual with effective means of protection against manipulation - the norms and rules of cyber hygiene
Description:
Метою роботи є здійснення науково-теоретичного обґрунтування механізмів формування та реалізації партисипативної
культури в умовах розвитку цифрового суспільства. Методологія дослідження. У дослідженні використано загальнонаукові й
спеціальні методи, зокрема: індуктивний та дедуктивний метод, метод аналізу та синтезу, діалектичний метод, метод
системного та структурно-функціонального аналізу, номотетичний та ідеографічний метод. Наукова новизна полягає в
обґрунтуванні сутності комунікативного управління як визначального середовища впливу на формування партисипативної
культури, а кібергігєни як базового елементу її реалізації в умовах розвитку цифрового суспільства. Висновки. Проаналізовано
глобальні тенденції формування сучасного комунікативного управління в умовах розвитку мережевого (цифрового) суспільства.
Визначено, що технологічне значення цифрових технологій стрімко змінюється на соціальне, що сприяє формуванню нової
партисипативної культури. Встановлено, що кібергігієна не має ознак державності чи приватності, а тому основою протидії
маніпулятивному впливу кіберзлочинців є цифрова обізнаність та грамотність громадян. Доведено, що інформаційно-
психологічна зброя є руйнівним засобом впливу на масову свідомість/несвідомість, тому наочним завданням щодо належного
функціонування цифрового суспільства є оволодіння кожним індивідом ефективними засобами захисту від маніпулювання – нормами
та правилами кібергігєни