Короткий опис(реферат):
Мета статті полягає у визначенні основних підходів до захисту суспільного інформаційного образу закладів культури від можливих шкідливих впливів у соціальних мережах. Методологія дослідження складається з
сукупності методів аналізу, синтезу, порівняльного, натурного спостереження, класифікації та визначенні структури об’єктів. Наукова новизна полягає у визначенні фактора соціальних мереж у завданнях захисту суспільного
інформаційного образу закладів культури, таких як архіви, бібліотеки, музеї, мистецькі заклади, клуби, народні
доми тощо. Встановлено, що попри колосальний позитивний вплив на розвиток суспільства та рівень життя,
соціальні мережі здатні також бути середовищем шкідливої для суспільства діяльності. Визначено такі шкідливі
впливи та їхнє значення для інформаційного образу закладів культури в суспільстві. Встановлено, що з ряду
причин заклади культури є більше об’єктами ніж суб’єктами соціокомунікаційних процесів у глобальних мережах,
що є власне, основним чинником зростання ризиків. Запропоновано концепцію переходу до суб’єктної, суспільноактивної діяльності закладів культури в соціальних мережах, суттю якої повинне стати створення та розміщення в
соціальних мережах суспільно-корисного контенту, на який сьогодні є відчутний попит. Виходячи з суб’єктності
закладів культури, визначено два основні класи інструментарію захисту від шкідливих впливів: правовий та інформаційний. Для кожного з них визначено особливості, переваги та недоліки. Запропоновано можливі види інформаційних ресурсів, що можуть бути використані у такій діяльності. Висновки. Заклади культури повинні стати
одним з вагомих чинників формування інформаційного простору в національному та глобальному вимірі, водночас проводячи свою діяльність з врахуванням можливих загроз інформаційного характеру, та відповідним чином
будувати активну стратегію формування власного інформаційного образу в соціальних мережах.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article. The purpose of the paper is to determine the main approaches to protecting the
public information image of cultural institutions from possible social effects in social networks. The methodology of the
research consists of a set of methods of analysis, synthesis, comparative, physical observation, classification and definition of the structure of objects. Scientific novelty is to determine the factor of social networks in the tasks of protecting
the public information image of cultural institutions, such as archives, libraries, museums, clubs, etc. It has been established that despite a colossal positive impact on society's development and standard of living, social networks can also
be a harmful environment for society. The following harmful influences and their significance for the information image of
cultural institutions in society are identified. It has been established that for a number of reasons, cultural institutions are
more objects than subjects of socio-communicative processes in global networks, which is, in fact, a major factor in the
growth of risks. The concept of the transition to the subjective, socially active activity of cultural institutions in social networks, the essence of which should be the creation and placement of socially useful content in social networks, for which
there is a tangible demand, is proposed. Based on the subjectivity of cultural institutions, two main classes of tools for
protecting against harmful effects are identified: legal and informational. For each of them, features, advantages and
disadvantages are defined. Possible types of information resources that can be used in such activity are offered. Conclusions. Cultural institutions should become one of the important factors in the formation of the informational space in
the national and global dimensions, while conducting its activities taking into account possible threats of informational
character and, accordingly, building an active strategy for the formation of their own information image in social networks.