Короткий опис(реферат):
Метою роботи є історико-культурологічний аналіз дихотомії Сходу і Заходу як антиномних систем з іманентними семантичними кодами. Методологія. Концептуальним методологічним ядром дослідження є історико-компаративний аналіз дихотомії СхідЗахід. За допомогою метода герменевтичної інтерпретації розкриті особливості східної та західної цивілізацій, що обумовлюють їх
дихотомію; для визначення механізмів інтеракції цивілізацій був використаний діалогічний метод. Наукова новизна роботи полягає у
концептуалізації феномена дихотомії Схід–Захід з позицій бінарної опозиції Я–Інший. На основі історико-компаративного аналізу
східної та західної цивілізацій розкриті чинники, механізми і результати їх взаємодії на різних етапах світової історії. Висунуто гіпотезу
для пояснення переходу світової системи від глобалізації до нової форми інтернаціоналізації – діалогізації. Висновки. Розглянуто
історико-культурологічний аспект дихотомії Схід–Захід у ракурсі концепту Я–Інший. Визначені чинники світоглядного паралелізму
східних і західних цивілізацій як антиномних систем з різним світоглядом, традиціями, економічним та військово-політичним потенціалом. Простежені змістові трансформації дихотомії Схід–Захід в умовах входження однієї культури у семіосферу Іншої культури у
часовій перспективі. Розкриті чинники діалогічного повороту у міжнародних відносинах в умовах всесвітніх інтегративних процесів на
зламі XX–XXI ст. Показано, що у XXI ст. на зміну глобалізації приходить діалогізація як сучасна форма інтернаціоналізації суспільного
життя, що ґрунтується на комунікативному принципі.
Ключові слова: дихотомія Схід–Захід; діалог цивілізацій; діалогізація.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is a historical and cultural analysis of the dichotomy of the East and the West as antinomy systems
with immanent semantic codes. Methodology. The conceptual methodological core of the study is a historical-comparative analysis of
the East–West dichotomy. With the help of the hermeneutic interpretation method, the peculiarities of eastern and western civilizations
which determine their dichotomy are revealed; the dialogic method is used to determine the mechanisms of interaction of civilizations.
The scientific novelty of the work lies in the conceptualization of the phenomenon of East–West dichotomy from the standpoint of the
binary opposition I–Other. Based on the historical-comparative analysis of Eastern and Western civilizations, the factors, mechanisms,
and results of their interaction at various stages of world history are revealed. A hypothesis was advanced to explain the transition of
the world system from globalization to a new form of internationalization – dialogization. Сonclusions. The historical-culturological
aspect of the East-West dichotomy is considered from the perspective of the concept I–Other. The factors of the worldview parallelism
of Eastern and Western civilizations as antinomian systems with different worldviews, traditions, economic and military-political potential are identified. The semantic transformations of the East-West dichotomy are studied in the context of the entry of one culture into
the semiosphere of another culture in a time perspective. The factors of the dialogical turn in international relations in the context of
global integration processes at the turn of the XX – XXI centuries are revealed. It is shown that in the XXI century globalization is being
replaced by dialogization as a modern form of internationalization of social life based on the communicative principle.
Key words: East–West dichotomy; dialogue of civilizations; dialogization