ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЬВІВСЬКОЇ БАЯННОЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Abstract

Дисертація є комплексним цілісним дослідженням у галузі історії і теорії академічного народно-інструментального виконавства та специфіки формування виконавської майстерності баяністів у мистецьких закладах освіти Львівщини. У роботі систематизовано типологію ознак львівської баянної школи як автономної регіональної школи; визначено творчі досягнення та роль баяністів у процесі її становлення на прикладі діяльності М. Оберюхтіна, А. Онуфрієнка, Е. Мантулєва; проаналізовано творчий та дидактичний доробок львівських композиторів для баяну, здійснено аналіз концертно-сольного, ансамблевого та оркестрового баянного репертуару; розкрито концертно-гастрольний та конкурсний рух львівських баяністів шляхом визначення показників їх успішності; обґрунтовано роль львівської баянної школи в контексті розвитку сучасного українського музичного мистецтва. Уточнено сутність поняття «баянна школа» з визначенням форм її діяльності, структури та функцій. Подальшого розвитку набули наукові положення про специфіку функціонування виконавської баянної школи за національним, регіональним, та авторським критеріями. Доведено, що унікальність львівської баянної школи полягає в стрімкому розвитку виконавської, педагогічної, композиторської, наукової та різних колективних напрямків діяльності, що зумовлено активною творчою позицією її представників.