Show simple item record

dc.contributor.author Лисинюк, Марина Віталіївна
dc.date.accessioned 2021-04-21T10:23:12Z
dc.date.available 2021-04-21T10:23:12Z
dc.date.issued 2020
dc.identifier.citation Лисинюк М. В. Мова як форма буття української культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2020. № 4. С. 21-26. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2834
dc.description The purpose of the article is to find out the role of language in the development of national culture, to reveal its significance in national-cultural identification on the example of the Ukrainian language. Methodology. The most significant for the study is the phenomenological approach, which allowed to consider the language as a cultural phenomenon, and culturological-historical - to study the changes that took place in the field of speech in a certain cultural-historical period; as well as general scientific methods (analysis and synthesis, formalization, abstraction, etc.) used to form a clear idea of language as a form of cultural existence. The scientific novelty of the obtained results is that the role of the Ukrainian language in the process of national self-determination was first outlined during the XIX century, and the essence of the interaction of civilization as a social system and language as the most important communicative and informative means of human activity was clarified. Conclusions. In particular, it is emphasized that the history of the Ukrainian language, in particular, the period of preconditions for its development as a literary language, is a clear example of the formation of literary language and increasing its social prestige as a necessary condition for national and cultural identity. It is emphasized that on the territory of Ukrainian sub-Russian lands in the XVIII-XIX centuries. Imperial language policy was aimed at consolidating the official status of the Russian language as the state language and its exclusive right to function in the field of education, judiciary, and administration while implementing a policy of discrediting the Ukrainian language. The consequence of such a language policy was a decrease in the social status of the Ukrainian language, which in the nineteenth century. perceived as a language of "low" prestige, associated with peasant life and used in family life, partly in literature. The church, school, army, court, and administrative structures were outside the sphere of functioning of the Ukrainian language uk_UA
dc.description.abstract Мета статті – з‘ясувати роль мови у розвитку національної культури, на прикладі української мови виявити її значення у національно-культурній ідентифікації. Методологія дослідження. Найбільш значущими для дослідження є феноменологічний підхід, який дав змогу розглянути мову як феномен культури, і культурологічно-історичний – для дослідження змін, що відбувалися в сфері мовлення в певний культурно- історичний період; а також загальнонаукові методи (аналізу і синтезу, формалізації, абстрагування та ін.), використані для формування чіткого уявлення про мову як форму буття культури. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше окреслено роль української мови у процесі національного самовизначення протягом ХІХ ст., а також з‘ясовано сутність взаємовпливу цивілізації як соціальної системи і мови як найважливішого комунікативного та інформативного засобу людської діяльності. Висновки. Зокрема, наголошено, історія української мови, зокрема період появи передумов її розвитку в якості літературної, є виразним прикладом формування літературної мови та підвищення її соціального престижу як необхідної умови становлення національно-культурної ідентичності. Акцентовано, що на території українських підросійських земель у XVIII–XIX ст. мовна імперська політика була скерована на закріплення офіційного статусу російської мови як державної та її виняткового права на функціонування у сфері освіти, судочинства та адміністрації з одночасною реалізацією політики дискредитації української мови. Наслідком такої мовної політики стало зниження соціального статусу української мови, яка у ХІХ ст. сприймалася як мова «низького» престижу, асоціювалася із селянським побутом і використовувалася у сімейному побуті, частково в літературі. Церква, школа, армія, суд та управлінські структури перебували поза сферою функціонування української мови. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject мова uk_UA
dc.subject культура uk_UA
dc.subject етнокультурна ідентичність uk_UA
dc.title МОВА ЯК ФОРМА БУТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ uk_UA
dc.title.alternative Language as a form of existence of Ukrainian culture uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account