Abstract:
Мета роботи полягає в осмисленні академічної доброчесності як фактору формування академічної культури та професійної самосвідомості здобувачів вищої освіти гуманітарних та культурно-мистецьких галузей знань. Методологія дослідження ґрунтується на використанні методів герменевтичної інтерпретації (для порівняння потрактувань академічного плагіату в провідних закладах вищої освіти Сполучених Штатів Америки), компаративного аналізу (з метою виявлення методів боротьби, запобігання фактів порушення академічної доброчесності у закордонних та вітчизняних закладах освіти, визначенні ролі академічної доброчесності у формуванні професійної самосвідомості здобувачів вищої освіти України), структурно-функціонального методу (для розкриття ролі залучення роботодавців до освітнього процесу як фактору впливу та інтенсифікатора формування академічної культури та професійної свідомості здобувачів вищої освіти). Наукова новизна полягає у здійсненні теоретичного аналізу ролі академічної доброчесності у формуванні професійної самосвідомості здобувачів вищої освіти, форм та засобів актуалізації академічної доброчесності з врахуванням сучасних тенденцій провадження освітньої діяльності в Україні. Висновки. Визначення стратегії закладу вищої освіти щодо дотримання академічної доброчесності, виявлення та запобігання академічному плагіату, формування академічної культури та засобів стимулювання зростання професійної самосвідомості здобувачів вищої освіти є потужною платформою у забезпеченні якості вищої освіти.
Description:
The purpose of the article lies in the comprehension of academic honesty as a factor of the formation of professional self-consciousness of higher education students of humanitarian and cultural and artistic fields of expertise. The methodology of the research is based on the utilization of methods of hermeneutic interpretation (to compare interpretations of academic plagiarism in the prominent higher education institutions of the United States of America), comparative analysis (with the purpose to discover control methods, prevention of the facts of violation of academic honesty in foreign and national educational establishments, determination of the role of academic honesty in the formation of professional self-consciousness of higher education students in Ukraine), structural and functional method (to discover the role of employers` engagement into the educational process as an impact factor and intensifier of academic culture and professional consciousness of higher education students). The scientific novelty lies in carrying out a theoretical analysis of the role of academic honesty in the formation of professional self-consciousness of higher education students, of the forms and means to update academic honesty taking into account modern trends to perform the educational activity in Ukraine. Conclusions. The determination of the higher education establishment strategy as to the observance of academic honesty, detection, and prevention of academic plagiarism, the formation of academic culture, and means to promote the expansion of professional self-consciousness of higher education students is a powerful platform for higher education quality assurance.