БАЛЕТИ ЗА ТВОРАМИ М. ГОГОЛЯ: «ШИНЕЛЬ»

Abstract

Мета дослідження – виявити художні особливості балетних інтерпретацій за твором М. Гоголя «Шинель». Методологія. Аналіз літератури з теми дозволив з‘ясувати стан розробки проблеми; мистецтвознавчий аналіз – виявити лексичні та стилістичні хореографічні особливості балетів. Наукова новизна. Вперше проаналізовано хореографічні інтерпретації твору М. Гоголя «Шинель», виявлено їхні художні особливості. Висновки. Аналіз хореографічних інтерпретацій творів М. Гоголя у контексті функціонування балетного театру ХХ – початку ХХІ століть не був предметом спеціального комплексного дослідження. Попри те, що ознакою сучасного балетного театру стало звернення до складних соціально-філософських тем, гоголівський твір «Шинель» не зазнав численних хореографічних інтерпретацій. Найвідоміший балет – «Шинель» Х. Ле Бара - М. Бежара (1999), де центральним є образ «маленької людини». Виставу втілено засобами синтезованої лексики класичного танцю з елементами сучасної хореографії, з використанням ряду предметів, що набувають ознак символів-образів (шинель, перо тощо). Неоднозначні оцінки критиків та мистецтвознавців «Шинелі» у постановці М. Бежара (Д. Десятерик, Т. Кузнєцова, О. Чепалов) свідчить про зацікавленість твором, багатоплановість та полісемантичність вистави. «Шинель» Д. Гелберта (2006) – традиційний сюжетний твір. «Шинель. Балет» І. Кушніра – М. Діденка (2013) – своєрідний мікст лексики танцю контемпорарі, клоунади, драматичного театру, тяжіє до сучасних перфомативних форм. Міні-балет «Шинель» О. Расторгуєва (2016) акцентує на акторській грі Значної особи. Представлена стаття лише один з перших кроків на шляху комплексного дослідження балетної гоголіани.