CИМВОЛІКА НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛАВИ У "ВІЛЬНОМУ СТРІЛЬЦІ" К.М. ВЕБЕРА

Татарнікова, Анжеліка Анатоліївна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

CИМВОЛІКА НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛАВИ У "ВІЛЬНОМУ СТРІЛЬЦІ" К.М. ВЕБЕРА

Татарнікова, Анжеліка Анатоліївна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3218

Date: 2020

Abstract:

Мета дослідження – виділення у сукупній виразності знаменитої опери К. М. Вебера засоби втілення національної слави через духовну велич героїв згідно містеріально-театральним традиціям німецького культурного світу. Методологічною основою виступає аналітичний, історико-компаративний, міждисциплінарний методи, як вони втілені в працях О. Лосєва, В. Личковаха, герменевтичний зріз інтонаційного музикознавчого підходу, як це маємо у роботах Б.Асаф‘єва, а також у розробках О. Маркової, О. Муравської та ін. Наукова новизна зумовлена новаційним ракурсом подання виразності названої опери К. М. Вебера як втілення релігійних ідеалів Нерозділеної церкви, що стали у центрі уваги бідермаєра як національно-художнього переломлення ідей Реставрації. Висновки. Національна слава як суто культурно-мистецьке надбання німецької нації в умовах державних і конфесійних розмежувань, усвідомлювалася на хвилі бідермаєра на рівні виявлення духовної обраності героїв, що в музичному поданні освячувалося традиціями «Хубертової меси» з символікою валторнових висотностей та тембральності, а в сюжетному розкладі – висуненням фігури Самітника, рудименту першохристиянських чеснот, який в ранг подвигу ставить дії Агати в Спокутування гріха свого обранця. Хор, що завершує оперу, піднімає на рівень національного уславлення жіночу відданість; і це – новий поворот національного мислення як здобутку «нового світу» відносин у пам‘ять забутої і поновленої слави першохристиянської жертовності.

Description:

The purpose of the study is to highlight in the generalized expressiveness of the famous opera by K.M. Weber the means of embodying national glory through the spiritual greatness of heroes in accordance with the mysterious and theatrical traditions of the German cultural world. The methodological basis is the analytical, historical, comparative, interdisciplinary methods presented in the works of A. Losev, V. Lychkovakh, as well as the hermeneutic section of the intonational musicological expedition, which we find in the works of B. Asafiev, as well as in the works of E. Markova, O. Muravskaya, etc. The scientific novelty is due to the innovative perspective of expressing the named opera by K. M. Weber as the embodiment of the religious ideals of the Undivided Church, which were in the center of attention of Biedermeier as national-artistic refraction of the ideas of the Restoration. Conclusions. The national fame as the cultural and artistic heritage of the German nation in the conditions of the state and confessional delimitations was recognized in the Biedermeier wave at the level of revealing the spiritual chosenness of heroes, consecrated in the musical interpretation by the traditions of the «Hubert Mass» with indicative symbols of horn heights and timbre, and in the plot, the nomination of the figure of the Hermit as a vestige of primitive Christian virtues, placing the chosen one at the rank of a feat of action of Agatha in Atonement but. The final chorus raises female devotion to the level of national glorification; and this represents a new turn in national thinking in memory of the forgotten and revived glory of the first Christian sacrifice.

Show full item record