Хронологічні та жанрово-стильові параметри діяльності Одеського національного театру опери та балету: до проблеми музикознавчої праксеології

Abstract

Дисертація присвячена аналізу діяльності Одеського національного театру опери та балету з 1810 по 2005 роки та вияву місця та значення в ній творчої оперної практики. Основою дослідження стає праксеологічний підхід, що дозволяє визначити провідні хронологічні та жанрово-стильові параметри діяльності Одеського театру. Виявлена єдність хронологічних і жанрово-стильових параметрів дозволяє створити цілісний метод вивчення історії оперного театру, а також підняти до рівня методичних питання про хронологію та жанрову репертуарну політику. Систематизовані основні факти історії театру, тобто складена єдина фактографія діяльності ОНТ, що дозволяє суттєво розширити колишні уявлення про неї. В періодизації історії ОНТ виокремлюється явище антрепризи, визначається його актуальність щодо явища менеджменту сьогодні. Визначаються основні жанрово-стильові пріоритети і тенденції оперної діяльності ОНТ, включаючи ті музично-творчі персоналії, які понад усе вплинули на формування репертуару. Виявляються тісні зв’язки італійської та української оперних традицій у формуванні та розвитку принципів творчої діяльності ОНТ, музично-стильова спорідненість італійської та української оперних шкіл. Хронологічним шляхом доводиться переважне значення оперних творів українських композиторів в репертуарі ОНТ, засвідчується значення одеського оперного театру як національного українського. Виявлена принципова важливість для Одеського оперного театру творчості В. С. Губаренка як стильової парадигми сучасної української опери.