ПОРТРЕТНІ РИСУНКИ КАРПА ТРОХИМЕНКА 1941–1944 РОКІВ ДО КАРТИНИ «ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ АКАДЕМІЇ НАУК УРСР В УФІ»

Abstract

Мета дослідження полягає у введенні до наукового обігу маловідомих рисунків видатного українського живописця-реаліста середини ХХ століття, професора Київського державного художнього інституту Карпа Дем‘яновича Трохименка, виконаних в евакуації в Уфі у період Великої Вітчизняної війни. Методологія роботи ґрунтується на принципах мистецтвознавчого образно-стилістичного і системно-порівняльного аналізу, а також історичного та контекстуального методів. Наукова новизна роботи полягає у визначенні ролі рисунка у творчій спадщині Карпа Трохименка періоду 1941–1944 років. У портретних аркушах-етюдах Карпа Трохименка до картини «Засідання АН УРСР в Уфі» виразно простежується різниця у ставленні до виражальних засобів мистецтва знищеного на той час авангарду та остаточно сформованого соцреалізму. Точка, лінія та площина як провідні художні елементи авангарду втрачають своє значення, залишаючись певною мірою лише в арсеналі графіків. У рисунку живописців-станковістів особливої ваги набуває тон, світлотіньові градації, енергія світла. Висновки. Шляхом аналізу образно-стильової структури і техніки виконання портретних аркушів виявлено особливості рисунку у доробку живописця, зокрема увагу до створення повітряного середовища. В рисунках Трохименка лінія не має самоцінного значення і сприймається лише як частина світлотіні, розчиняючись у загальній тоновій плямі. Важливу роль в рисунку Трохименка відіграє колір. Аркуші, побудовані на складній тепло-холодності кольорового паперу, сріблястого графітного олівця та кольорових олівців і крейди, набувають значення самостійних творів. Цикл портретів видатних українських науковців – академіків, митців, літераторів, створений Карпом Трохименком, має не лише документальну та історико-культурну цінність, а є значною пам‘яткою українського станкового рисунка періоду Великої Вітчизняної війни.