КОНЦЕПТ "НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ" У КУЛЬТУРОЛОГІЧНОМУ ЗНАННІ

Abstract

Мета роботи полягає у розкритті та з’ясуванні теоретико-методологічного підґрунтя концепту «народна творчість» у культурологічному знанні. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальних принципів наукового пізнання, які відповідають сучасному культурологічному дискурсу. Це зумовило використання таких дослідницьких методів: системно- аналітичного – для вивчення філософської, культурологічної, мистецтвознавчої літератури з обраної проблеми; системно-структурного – з метою глибинного дослідження суті обраного кон- цепту як складного культурно-мистецького явища української та світової художньої культури; формального та компаративного методів – для аналізу сутності концепту «народна творчість», розуміння його компонентів. Наукова новизна роботи полягає в розкритті сутності поняття «народна творчість», а також близьких за змістом визначень, зокрема: «аматорське мистецтво», «фольклор», «самодіяльність», «мистецьке аматорство». Під час дослідження проводиться поглиблений аналіз відповідних джерел, що окреслюють і актуалізують проблеми та результати їхнього місця в культурологічному знанні. Висновки. Розкрито та з’ясовано теоретико-методологічні підґрунтя концепту «народна творчість» у сучасному культурологічному знанні. Встановлено, що народна творчість означається як складова загальної культури, що формується і виявляється у процесі життя і є історично й соціально зумовленим продуктом життєдіяльності та творчості людей. Виявлено, що як універсальне соціальне явище та продукт історичного розвитку суспільства народна творчість, зокрема фольклор, синтезують духовну свідомість, діяльність і поведінку людей у сфері соціальних відносин, реалізуються в культурних цінностях і є якісним показником способу життя громадян.